gerbuk.JPG

13.01.2021

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким регулюються питання прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу, а саме:

списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (п. 23 підр. 10 розд. XX ПКУ).

Тобто, платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу за основним платежем (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01.11.2020, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню.

Ця норма щодо прощення фінансових санкцій не розповсюджується на:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Таке списання здійснюється у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платники податків, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені, мають подати до податкового органу за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі про наміри скористатися вказаними положеннями Закону №1072.

У такій заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник планує погасити протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072, що виник станом на 01.11.2020, а також зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних зобов’язань у повному обсязі.

За результатами моніторингу погашення платником податкового боргу та поточних податкових зобов’язань, у разі повної сплати платником основного платежу, штрафні санкції не застосовуються, а пеня – не нараховується.

Штрафні санкції та пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати податкового боргу з основного платежу, підлягають списанню за заявою платника податків.

Звертаємо увагу, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом 2020 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1780 справ, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2470 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 1291 справа на суму 1688 млн грн; за позовами органів ДПС області – 489 справ на загальну суму 782 млн гривень.

Так, за дванадцять місяців 2020 року розглянуто 762 справи на суму 963 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 506 справ на суму 689 млн грн, на користь платників – 256 справ на суму 274 млн гривень.

До бюджетів усіх рівнів за результатами проведеної позовної роботи надійшло - 189,9 млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 01.01.2021 стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2020 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2021 року громадяни та самозайняті особи, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Для фізичних осіб – підприємців, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, граничний термін подання декларації до 10.02.2021 року.

Звертаємо увагу, що згідно вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

додаткове благо, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

доходи від продажу інвестиційних активів;

іноземні доходи.

В зазначених випадках громадяни, зобов’язані подавати податкові декларації про майновий стан і доходи.

Утім є випадки, коли особи можуть подати декларацію добровільно для отримання податкової знижки. При добровільній подачі декларації податки не сплачуються до бюджету, а повертаються платникам з надмірно сплаченого податку на доходи фізичних із заробітної плати в минулому податковому році.

Так, положеннями статті 166 Податкового кодексу визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема якщо громадяни сплачували протягом року:

за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення;

проценти за іпотечним житловим кредитом;

суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї;

на будівництво (придбання) доступного житла;

оплату вартості державних послуг, пов’язаних з всиновленням дитини;

переобладнання транспортного засобу;

допоміжні репродуктивні технології.

Слід зазначити, що правом на податкову знижку громадяни можуть скористатися упродовж усього 2021 року.

Отже, громадянам, які отримували у 2020 році доходи, з яких не сплачено податків, варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації про доходи. Враховуючи карантинні обмеження, в податковій службі рекомендують декларацію про доходи подавати в електронному вигляді через Електронний кабінет платника, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

Платник податків може подати декларацію про майновий стан і доходи особисто, уповноваженою на це особою або надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

04.01.2021

Протягом січня - листопада поточного року платники податків Черкаської області сплатили до зведеного бюджету 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 322,1 млн грн або на 6 відсотків більше за аналогічний період минулого року.

В тому числі, за листопад 2020 року платниками Черкаського регіону було сплачено 600,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 62,4 млн грн або на 11,6 відсотків більше ніж у листопаді 2019 року.

«Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин та виплата належної працівникові суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства», – зазначив в.о.  начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолій Мовчан.

В свою чергу, до державного бюджету сплачено 1,4 млрд грн, що на 80,5 млн грн або на 6 відсотків більше ніж у січні-листопаді 2019 року.

До місцевих бюджетів платниками регіону сплачено майже4,3 млрд грн, що на 241,6 млн грн або 6 відсотків перевищує минулорічний показник за аналогічний період.

Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 25 відсотків перерахованого податку на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету, 75 відсотків надходить на рахунки місцевих скарбниць, у тому числі об'єднаних територіальних громад.

Головне  управління  ДПС у Черкаській області  нагадує, що  01 грудня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 №649 (далі - Наказ №649), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.11.2020 за № 1143/35426, яким внесено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями (далі — Наказ № 897), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, зокрема:

форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - декларація) доповнено новим рядком 9, який заповнюється при поданні декларації платником податку на прибуток - юридичною особою за результатами діяльності інституту спільного інвестування. У зв’язку з цим рядок 9 вважається відповідно рядком 10;

у рядку 10 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації позицію «платника єдиного податку» змінено на «суб’єкта господарювання - юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування» та доповнено трьома новими позиціями «фізичної особи - підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність», «іноземної компанії» та «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи»;

у показниках декларації після рядка за кодом 06 доповнено новим рядком за кодом 06.1 КІК  такого змісту «Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії» та змінено редакцію рядка за кодом 17 щодо визначення податку на прибуток за звітний (податковий) період;

таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації

Також  викладено у новій редакції  такі  додатки до декларації: 

-додаток  ПН до рядка 23 ПН декларації;

-додаток  РІ до рядка 03 РІ декларації;

-додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації;

Певні зміни відбулись і в додатках ЗП, ВП та ПП.

Крім того декларація доповнена новими додатками:

-  додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

- додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

   -   додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації; додаток КЖ-ЦП до рядків 1.2 КЖ-ЦП, 1.3 КЖ-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КЖ-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації.

 

Додатково повідомляємо, шо з 01.01.2020 згідно з п. 2 Наказу № 649 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 923/29053.

Враховуючи зазначене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду - I квартал 2021 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує цикл публікацій стосовно  змін внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України та повідомляє наступне.

Однією із основних цілей прийнятих Законом №466 змін та доповнень до Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення є забезпечення реалізації положень Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі - Конвенція ВЕРS  MLI; для України набрала чинності з 01.12.2019), та спрямовані на впровадження в Україні дій (кроків) Плану протидій ВЕРS.

Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил ТЦ є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.

З метою продовження інформування в межах компетенції платників податків,  ДПС надає коментарі змін, внесених до Кодексу Законом №466 в частині податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі - ТЦ), суб’єктам господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях, зокрема щодо термінології, яку Законом № 466 введено для цілей ТЦ, а саме:

Щодо впровадження з 01.01.2021 контролю  щодо збільшення категорій суб’єктів, яким контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», має право надсилати запити про надання документів (інформації) щодо КО

Підпункт «а» пп 39.5.2.13 п39.5 ст 39 Кодексу (згідно якого контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», має право надсилати запити про надання  документів (інформації) щодо КО іншим платникам податків відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу) розширено іншими платниками податків, які з урахуванням інформації, отриманої від платника податків та/або від інших суб’єктів інформаційних відносин, володіють інформацією, необхідною для визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки». (На доповнення до сторін КО, що перевіряється, або платників податків, які були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції).

Щодо розширення обов’язків платників податків надавати письмові пояснення з питань, що стосуються предмета перевірки, а також прав контролюючих органів на отримання письмових пояснень платників податків під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки

Законом № 466 пункт 16.1 статті 16 «Обов’язки платника податків» Податкового кодексу доповнено підпунктом 16.1.15, згідно якого платники податків зобов’язані «забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий  запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження».

Одночасно Законом №466 пункт 20.1 статті 20 «Права контролюючих органів» доповнено підпунктом 20.1.46, згідно якого контролюючі органи мають право «під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження».

Щодо збільшення умов, за яких може бути проведена перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»

Перелік таких умов у підпункті 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу збільшено:

трьома рівнями документації з ТЦ (на заміну одного рівня локального файлу документації з ТЦ - після набрання чинності відповідних норм Податкового кодексу), а також випадками подання платниками податків заяви про намір провести пропорційне коригування.

Упродовж січня-листопада 2020 року роботодавці Черкащини сплатили до державного бюджету 397 млн грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата зросла більш ніж на 11,7 млн грн або на 7,9 відсотків.

В тому числі, у листопаді 2020 року на обороноздатність української армії платники сплатили 42,8 млн грн, що на 1,9 млн грн, або на 4,6 відсотків перевищує показник відповідного періоду 2019 року.

Позитивна динаміка сплати військового збору свідчить про сумлінність роботодавців регіону, котрі відповідально виплачують зарплату найманим працівникам, утримують та перераховують до бюджету збір, який зміцнює економічну безпеку України

Нагадуємо, що згідно з діючим законодавством, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Військовий збір повністю перераховується до державного бюджету.

17.12.2020

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолія Мовчана, за одинадцять місяців поточного року платники Черкаської області до загального фонду державного бюджету сплатили 56,9 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів.

До місцевих бюджетів платниками роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 173,9 млн грн акцизного податку.

Додатково місцеві бюджети отримали 22,7 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 38,3 млн грн, або на 28,3 відсотка.

Станом на 01.12.2020 в Черкаській області зареєстровано 2572 платника акцизного податку, зокрема: 9 – виробників алкогольних напоїв, 109 платників акцизного податку з пального, 11 платників з електричної енергії та 2443 платників з роздрібної реалізації підакцизних товарів.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-листопада поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1690 справ, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2436 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 1264 справ на суму 1683 млн грн; за позовами органів ДПС області – 426 справ на загальну суму 753 млн гривень.

За одинадцять місяців 2020 року розглянуто 651 справу на суму 778 млн грн. та вирішено: на користь органів ДПС – 413 справ на суму 487 млн грн, на користь платників – 238 справ на суму 291 млн гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 178,9 млн гривень.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області за одинадцять місяців 2020 року видано 3399 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2699 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, 1198ліцензій на провадження господарської діяльності в сфері обігу пального, з них 483 на роздрібну торгівлю пальним та на зберігання пального, 1145 ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолія Мовчана, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за одинадцять місяців 2020 року отримали 24,8 млн. гривень.

Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 2,3 млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 грудня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць становить 2 189 гривень. Прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 270 гривень.

З 1 грудня 2020 року Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлюються такі показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років −1 921 грн;

дітей віком від 6 до 18 років – 2 395 грн;

працездатних осіб – 2 270 грн;

осіб, які втратили працездатність – 1 769 грн.

Звертаємо увагу, що показники прожиткового мінімуму впливають, зокрема, на розміри соціальних виплат та мінімальних пенсій.

Зміна розміру прожиткового мінімуму не впливає  на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України  залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року (ставок  єдиного податку  для 1 групи платників, розміру податкової соціальної пільги та розміру доходу, до якого вона застосовується тощо).

Підписуйтесь на канали інформування ДПС:

https://t.me/tax_gov_ua

facebook.com/TaxUkraine/

youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Порядок застосування податкової знижки передбачений статтею 166 Податкового кодексу, відповідно до якої податковою знижкою можуть скористатись громадяни, які сплачували проценти за користування іпотечним житловим кредитом, здійснювали пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік, за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти за себе чи за члена сім’ї першого ступеня споріднення, страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення, сплачували кошти на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним, здійснювали переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива тощо.

Для отримання податкової знижки громадянину необхідно подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують витрати. На підставі даних, зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи, посадовими особами контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки контролюючим органом проводиться документальна позапланова перевірка.

При виявленні перевіркою факту заниження або завищення суми податкового зобов’язання контролюючий орган направляє платнику податків податкове повідомлення – рішення, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Нагадаємо, для отримання податкової знижки за результатами 2019 року декларацію необхідно подати до 31 грудня 2020 року.

Якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:

загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;

повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.

Сума залишків акцизного податку,в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість подарунків – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Таким чином, якщо платником податку на доходи фізичних осіб отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 1180,75 грн. ( 4723 х 25 відсотків), то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 1180,75 грн., то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі - Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3       п. 291.4 ст. 291 Кодексу з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи (далі — платники податку) з 5 до 7 млн гривень.

Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідь на запитання про визначення у 2020 році граничного обсягу доходу, який надає право платникам єдиного податку (юридичні особи) перебувати у третій групі у зв’язку з його збільшенням, розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України в рубриці «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс» категорії 108 «Єдиний податок для юридичних осіб - суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)» підкатегорії 108.01.02 «Порядок визначення доходів та їх склад».

Враховуючи зазначене, під час подання платниками єдиного податку третьої групи (юридичні особи) податкової звітності за три квартали 2020 року та 2020 рік не застосовувати розрахунок граничних обсягів доходу до закінчення 2020 року у сумі 6 497 267,76 грн, який був відображений в питанні 5 Інформаційного листа № 9 від 08.04.2020 на офіційному веб порталі ДПС у підрозділі «Податки, збори, платежі» > «Інформаційні листи» (наразі вилучено).

Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку.

Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020 гривень).

Тобто, якщо податковий борг в сумі понад 1020 грн, який обліковується у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв:

у разі зміни ставки з 5 на 3 відсотки - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше - за 15 календарних днів);

у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності - не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше - разом з податковою декларацією платника податку).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 січня 2021 року запроваджуються марки акцизного податку нового зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року            № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів і зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Президент України Володимир Зеленський 07 грудня 2020 року підписав Закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 04.12.2020 року.

Так, Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом» № 1071-ІХ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 000 гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

та фізичні особи-підприємці не зможуть отримати допомогу, якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом; якщо у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.

Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину.

Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців.

Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з ЄСВ є заборгованість.

Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Також Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом » № 1072-ІХ.

Документ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.

Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 грн.

Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує  6 800 грн.

Ці податкові стимули допоможуть бізнесу не накопичити податкові борги, якщо доведеться призупинити діяльність. У комплексі з іншими законопроектами це дасть змогу підприємцям підготуватися до можливого локдауну і пройти його без серйозних втрат.

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.

Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.

Вищезазначені Закони набрали чинності 10 грудня 2020 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон № 592) внесено низку змін до Закону   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у разі якщо вони отримують:

- пенсію за віком;

- за вислугу років;

- є особами з інвалідністю;

- досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України № 2464-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою-підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадаємо, зазначені зміни внесено Законом № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання та Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників

10 грудня Міністерство фінансів України повідомило, що Кабінет Міністрів України на засіданні 9 грудня затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Він визначає умови та механізми надання одноразової компенсації для відшкодування витрат, понесених під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки затвердженому порядку держава зможе надати компенсації тим підприємствам, які будуть змушені призупинити свою діяльність через карантинні заходи, що можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні.

Для цього Кабінет Міністрів України затвердив Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників.

Зокрема, ці порядки визначають:

- вимоги до суб’єктів;

- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;

- встановлення форми подання заяви;

- обрахунок ДПС сум компенсації;

- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати ЄСВ.

 

За матеріалами Міністерство фінансів України https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_poriadok_nadannia_odnorazovoi_kompensatsii_pidpriiemtsiam_iaki_prizupiniat_svoiu_diialnist_cherez_karantinni_zakhodi-2590

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).

Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківська установа на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства абзацом першим п. 54 розд. V Положення № 148.Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.

Таким чином, за порушенням термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів       № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

 У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 із змінами і доповненнями (далі – Правила).

Відповідно до п.п. 2 п. 42 Правил на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:

найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;

найменування населеного пункту, району, області;

поштовий індекс; країна призначення.

Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються (абзац перший п. 46 Правил). Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил). Згідно з п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Абзацом першим та другим п.73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання (абзац четвертий п. 73 Правил).

Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:

загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;

повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.

Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 січня 2021 року запроваджуються марки акцизного податку нового зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року            № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів і зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Президент України Володимир Зеленський 07 грудня 2020 року підписав Закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 04.12.2020 року.

Так, Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом» № 1071-ІХ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 000 гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

та фізичні особи-підприємці не зможуть отримати допомогу, якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом; якщо у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.

Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину.

Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців.

Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з ЄСВ є заборгованість.

Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Також Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом » № 1072-ІХ.

Документ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.

Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 грн.

Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує  6 800 грн.

Ці податкові стимули допоможуть бізнесу не накопичити податкові борги, якщо доведеться призупинити діяльність. У комплексі з іншими законопроектами це дасть змогу підприємцям підготуватися до можливого локдауну і пройти його без серйозних втрат.

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.

Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.

Вищезазначені Закони набрали чинності 10 грудня 2020 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання та Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників

10 грудня Міністерство фінансів України повідомило, що Кабінет Міністрів України на засіданні 9 грудня затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Він визначає умови та механізми надання одноразової компенсації для відшкодування витрат, понесених під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки затвердженому порядку держава зможе надати компенсації тим підприємствам, які будуть змушені призупинити свою діяльність через карантинні заходи, що можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні.

Для цього Кабінет Міністрів України затвердив Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників.

Зокрема, ці порядки визначають:

- вимоги до суб’єктів;

- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;

- встановлення форми подання заяви;

- обрахунок ДПС сум компенсації;

- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати ЄСВ.

 

За матеріалами Міністерство фінансів України https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_poriadok_nadannia_odnorazovoi_kompensatsii_pidpriiemtsiam_iaki_prizupiniat_svoiu_diialnist_cherez_karantinni_zakhodi-2590

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до              п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість подарунків – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Таким чином, якщо платником податку на доходи фізичних осіб отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 1180,75 грн. ( 4723 х 25 відсотків), то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 1180,75 грн., то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон № 592) внесено низку змін до Закону   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у разі якщо вони отримують:

- пенсію за віком;

- за вислугу років;

- є особами з інвалідністю;

- досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України № 2464-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою-підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадаємо, зазначені зміни внесено Законом № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).

Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківська установа на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства абзацом першим п. 54 розд. V Положення № 148.Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.

Таким чином, за порушенням термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі - Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3       п. 291.4 ст. 291 Кодексу з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи (далі — платники податку) з 5 до 7 млн гривень.

Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідь на запитання про визначення у 2020 році граничного обсягу доходу, який надає право платникам єдиного податку (юридичні особи) перебувати у третій групі у зв’язку з його збільшенням, розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України в рубриці «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс» категорії 108 «Єдиний податок для юридичних осіб - суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)» підкатегорії 108.01.02 «Порядок визначення доходів та їх склад».

Враховуючи зазначене, під час подання платниками єдиного податку третьої групи (юридичні особи) податкової звітності за три квартали 2020 року та 2020 рік не застосовувати розрахунок граничних обсягів доходу до закінчення 2020 року у сумі 6 497 267,76 грн, який був відображений в питанні 5 Інформаційного листа № 9 від 08.04.2020 на офіційному веб порталі ДПС у підрозділі «Податки, збори, платежі» > «Інформаційні листи» (наразі вилучено).

Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку.

Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020 гривень).

Тобто, якщо податковий борг в сумі понад 1020 грн, який обліковується у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв:

у разі зміни ставки з 5 на 3 відсотки - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше - за 15 календарних днів);

у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності - не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше - разом з податковою декларацією платника податку).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з        п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі –ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що при заповненні Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 для електронної печатки програмного реєстратора розрахункових операцій вказуються у:

     колонці 1 – назва суб’єкта господарювання;

     колонці 2 – податковий номер суб’єкта господарювання;

     колонці 3 – ідентифікатор ключа суб’єкта з печатки суб’єкта господарювання;

     колонці 4 – роль (касир/старший касир).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Головне управління ДПС у Черкаській областінагадує, що порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 919/29049 (далі – Порядок). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – наказ № 317), який набрав чинності з 01 серпня 2020 року, внесені зміни до Порядку, зокрема, виключено обов’язок суб’єкта господарювання щодо реєстрації та застосування журналу використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, з 01.08.2020 суб’єкти господарювання не зобов’язані реєструвати та вести журнал використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Водночас, суб’єкт господарювання за власним бажанням може продовжувати вести зареєстрований до дати набрання чинності наказом № 317 журнал до моменту його закінчення чи скасування його реєстрації або вести такий журнал для внутрішнього обліку операцій з торгівлі валютними цінностями.

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені  п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Так, згідно з пп. 298.1.1  п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Нагадуємо, що для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2020 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (за кодом форми J(F) 1391103).

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).      Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Таким чином, платник податків до завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа підписувача (керівника) повідомляє контролюючий орган, на обліку в якому перебуває такий платник, про підписувача (керівника), якому надається право підпису електронних документів шляхом направлення Повідомлення.

 Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків (абзац п’ятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.    

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).  

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно зі     ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни - члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяна Харьковська платниками податків Черкащини за січень-листопад 2020 року до бюджетів усіх рівнів Черкаської області надійшло 12,9 млрд грн податків, зборів та платежів. Це на 1,1 млрд грн, або на 10 відсотків більше, ніж за відповідний період 2019 року.

Збір до Державного бюджету України становить 5,9 млрд грн, що на 15 відсотків, або на 741 млн грн більше порівняно з показником минулого року, у тому числі ПДВ надійшло 3 млрд грн,  податку на прибуток – 733 млн гривень.

Місцеві бюджети Черкаської області отримали 7 млрд гривень.                     У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження більші на 6 відсотків, або на 376 млн гривень. Зокрема, до місцевих бюджетів надійшло 4,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, 1,1 млрд грн єдиного податку,   823 млн грн земельного податку, орендної плати за землю та 436 млн грн акцизного податку.

Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з показником    одинадцяти місяців минулого року перераховано на 258 млн грн більше.

Тетяна Харьковська висловила подяку усім платникам податків Черкащини, які у складних для функціонування бізнесу умовах сумлінно виконують свої обов’язки.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.

Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок № 13), форма Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Звіт за ф. № ЗВР-1), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 13).

Згідно з п. 3 Порядку № 13 Звіт за ф. № ЗВР-1 подається СГ щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.

Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані розрахункові книжки до контролюючого органу за місцем реєстрації РК (далі – Довідка) у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку № 13).

СГ, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, подають Звіт за ф. № ЗВР-1 за ідентифікатором форми FJ0500203 в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Вимоги щодо порядку заповнення Звіту за ф. № ЗВР-1 визначені Інструкцією щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за ф. № ЗВР-1, затвердженою Наказом № 13 (далі – Інструкція № 13), та полягають в наступному:

У рядку «До державної податкової інспекції» зазначається назва району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом). У рядку «реквізити суб’єкта господарювання» наводяться найменування СГ та його місцезнаходження (для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця та його місце проживання), що зазначені у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, код за ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта.

У графах 1 – 3 вказуються такі дані:

у графі 1 – порядковий номер запису у Звіті за ф. № ЗВР-1;

у графі 2 – фіскальний номер КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю (такий фіскальний номер зазначений на титульній сторінці КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);

у графах 3 – 5 – зазначаються такі суми розрахунків за звітний місяць:

у графі 3 – загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги) (дана сума відображається у графі 5 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 7 КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);

у графі 4 – частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується податком на додану вартість (далі – ПДВ) (дана сума відображається у графі 6 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 8 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю. Якщо акцизний податок не сплачується, то графи 3 та 4 Звіту за ф. № ЗВР-1 повинні співпадати);

у графі 5 – частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується акцизним податком (дана сума відображається платники акцизного податку у графі 7 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 9 КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);

у графі 6 – сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 4 (дана сума відображається у графі 8 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 10 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю. Якщо СГ використовується декілька ставок ПДВ, зокрема, 20 відс. та 7 відс., то зазначається загальна сума податку);

у графі 7 – сума акцизного податку, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 5 (дана сума відображається у графі 9 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 11 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);

у графі 8 зазначається загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги тощо)(дана сума відображається у графі 10 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 12 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю). Якщо протягом звітного місяця через РК були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 3 – 8. За бажанням СГ до Звіту за ф. № ЗВР-1 можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

У рядку «Разом» граф 3 – 8 зазначаються підсумки показників за відповідними графами. Якщо протягом звітного місяця через РК були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 3 – 8. За бажанням СГ до Звіту за ф. № ЗВР-1 можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

Звіт за ф. № ЗВР-1 заповнюють в гривнях з копійками, підписують директор (керівник) та головний бухгалтер – для – юридичних осіб, особисто фізична особа – підприємець – для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту за ф. № ЗВР-1 контролюючим органом засвідчується підписом (кваліфікованим електронним підписом) уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.

Звіт за ф. № ЗВР-1 скріплюється печаткою СГ, якщо наявність такої у СГ передбачена чинним законодавством.

Отже, Звіт за ф. № ЗВР-1 слід заповнювати відповідно до Інструкції № 13 та подавати до контролюючого органу не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, та щодо КОРО, зареєстрованих на РРО, у разі використання РК на період виходу з ладу РРО та/або відключення електроенергії.      При цьому, в разі використання РК на період виходу з ладу РРО подається Довідка у складі Звіту за ф. № 3ВР-1.

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської, станом на 01.11.2020 року в Реєстрі платників податку на додану вартість по Головному управлінню ДПС у Черкаській області зареєстровано 6671 суб’єкт господарювання, з них 5467 юридичних осіб (82 відсотків) та 1204 фізичні особи-підприємця (18 відсотків). За аналогічний період 2019 року в Реєстрі платників податку на додану вартість було зареєстровано 6509 суб’єктів господарювання, з них 5367 юридичних осіб та 1142 фізичні особи-підприємця.

У порівнянні до 01.11.2019 року загальна кількість зареєстрованих платників ПДВ збільшилась на 162 суб’єкти господарювання, з них збільшилась на 100 юридичних осіб та на 62 фізичні особи - підприємця.

Крім того, Тетяна Харьковська зазначила, що за 10 місяців 2020 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області зареєстровано платниками ПДВ 633 суб’єкти господарювання, проводилась процедура перереєстрації по 55 платниках ПДВ.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що при застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, JF1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями, визначено, що зміна – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим.

Суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

При цьому, якщо кнопка формування Z-звіту не активна, то це свідчить про те, що зміна вже закрита та Z-звіт сформовано. Для перевірки суб’єкту господарювання рекомендовано перейти на початкове меню та переконатись, що є активною кнопка «Відкрити зміну».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з пп. 14.1.170 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим Кодексом.

Тобто, сума оподаткованого доходу фізичної особи може бути зменшена на суму податкової знижки, що призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб.

Податкова знижка - це можливість повернути собі частину витрат сімейного бюджету, однак, як свідчить практика, не всі громадяни розуміють, як правильно користуватися такою пільгою.

 Станом на 01.11.2020  3979 громадян задекларовали  11 млн гривень податку на доходи фізичних осіб до повернення. З початку року повернуто 10,6 млн гривень податку на доходи фізичних осіб  по 3791 особі.

До основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки (передбачені у п.3 ст. 166 Податкового кодексу України), належать:

  • частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;
  • сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
  • сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
  • сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
  • сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
  • оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;
  • сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;
  • сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);
  • сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Передусім необхідно звернути увагу на те, що не вся сума витрат, здійснених протягом року, підлягає поверненню. На суму здійснених витрат зменшується база оподаткування. Відповідно, податок зменшиться на суму, що дорівнюватиме 18 відсотків від суми понесених витрат. Саме ці 18 відсотків від суми витрат і буде повернуто у разі правильного оформлення і подання декларації.

Декларацію з метою оформлення податкової знижки треба подати у податкові органи не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо право на отримання знижки не використане протягом року, на наступний рік воно не переноситься.

Отримувачем знижки може бути фізична особа, яка має доходи у вигляді заробітної плати. Тож, наприклад, самозайняті особи, суб’єкти підприємницької діяльності, особи, які отримують тільки пасивні доходи, права на отримання податкової знижки не мають, якщо поряд з такими доходами не отримують зарплату.

Також важливо, що сума витрат, які дають право на отримання знижки у звітному році, не повинна перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати – тобто ви не зможете отримати більше податку, ніж утримано із вашої зарплати.

Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:

  • копія паспорта;
  • довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
  • довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;
  • копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);

документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), з врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції ст.ст. 3 та 9 Закону № 265.

Згідно з преамбулою Закону № 265 (у редакції Закону № 128) Закон        № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмний РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 129) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує цикл публікацій стосовно  змін внесених Законом України від 16.01.2020  № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України та повідомляє наступне.

Однією із основних цілей прийнятих Законом №466 змін та доповнень до Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення є забезпечення реалізації положень Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі - Конвенція ВЕРS  MLI; для України набрала чинності з 01.12.2019), та спрямовані на впровадження в Україні дій (кроків) Плану протидій ВЕРS.

Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил ТЦ є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.

З метою продовження інформування в межах компетенції платників податків,  ДПС надає коментарі змін, внесених до Кодексу Законом №466 в частині податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі - ТЦ), суб’єктам господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях, зокрема щодо термінології, яку Законом № 466 введено для цілей ТЦ, а саме:

Щодо впровадження з 01.01.2021 контролю  стосовно  додаткової деталізації та посилення вимог до аналізу ризиків, які беруть на себе сторони КО під час зіставного аналізу

Підпункт 39.2.2.5 п 39.2 ст 39 Кодексу доповнено абзацами дванадцятим- дев’ятнадцятим згідно із якими аналіз ризиків, які беруть на себе сторони КО під час визначення зі ставності умов операції з умовами неконтрольованих операцій, здійснюється з урахуванням таких критеріїв:

визначення та характеристика суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів;

визначення того чи здійснює сторона, яка бере ризик, контроль за створенням ризику та управлінням ним, а також чи має спроможність і повноваження робити це;

у т.ч. окреме визначення того чи має особа, яка бере ризик, фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику;

визначення фактичної поведінки сторін операції у зв’язку зі здійсненням контролю за суттєвими економічними ризиками;

визначення з урахуванням попередніх критеріїв, чи відповідає фактична поведінка сторін операції умовам взяття ризиків, передбачених договорами.

Розширення вимог до додаткових документів та інформації, які надаються платниками податків під час проведення перевірок

До пп 39.5.2.3 п 39.5 ст 39 Кодексу внесені положення, згідно з якими платники податків під час проведення перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки», у разі необхідності (протягом 15 робочих днів) мають надати перевіряючим також додаткові документів та/або інформацію крім передбачених раніше документів та/або інформації, що стосуються безпосередньо здійснення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із КО).

Щодо введення додаткової вимоги стосовно надання посадовими (службовими) особами контролюючого органу відповідного запиту на отримання копій документів та строків надання такого запиту

Пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу (щодо права посадових (службових) осіб контролюючого органу при проведенні перевірок отримувати завірені копії документів) доповнено абзацом другим із вимогою щодо того, що «Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО):

- «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт));

 - «Стаціонарний» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО;

- «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.

- «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал).