Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного різноманіття та зближення культур» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Наша державна мова має багату мовно – етнічну палітру, що є суттєвим сегментом культури України. Головне завдання для кожного з нас – зберегти для нащадків свою рідну мову, шанувати та любити її.

Абсолютну більшість населення України споконвіку складають представники української етнічної спільноти. Тому саме українській мові Конституцією України надано статус державної, що повністю відповідає державотворчій ролі української нації. Поряд з тим, у нашій країні використовуються мови, які є рідними для представників різних національностей. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і відходять у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані. Особливої уваги нині також потребують мови кримськотатарського народу та мови, які перебувають на межі зникнення, - караїмської, кримчацької тощо.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.

Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

За інформацією інтернет-видань