Про це зазначають в Управлінні екології та природних ресурсів ОДА, додаючи, що водно-болотні угіддя є невід’ємною частиною нашого довкілля.

Нагадаємо, вихідними (2 лютого) відзначали Всесвітній день водно-болотних угідь. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції в 1996 році та входить в число 171 країн – Договірних Сторін Конвенції.

Зауважимо, Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2020 року: «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття».

Цьогорічна тема – унікальна можливість привернути увагу до біорізноманіття водно-болотних угідь та його стану, висвітлити чому біорізноманіття є важливим та сприяти діям щодо подолання його втрат. Відомо, що водно-болотні угіддя багаті біорізноманіттям і є середовищем існування для різноманітних видів рослин і тварин.

На території Черкаської області водно-болотні угіддя, яким надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України не обліковуються.

Одним із найбільш ефективних засобів збереження цінних природних комплексів водно-болотних угідь на сьогодні є виведення земель із господарського використання шляхом створення на них об’єктів природно-заповідного фонду.

На території Черкаської області розташовані об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які містять водно-болотні угіддя: Канівський природний заповідник площею 8657,2 га, національний природний парк «Нижньосульський» площею 7871,0083 га, ландшафтний заказник «Сулинський» площею 7871,0083 га, орнітологічний заказник «Липівський» площею 4631,7 га, гідрологічний заказник «Шуляцьке болото» площею 940 га.

Водно-болотні угіддя мають також 120 гідрологічних заказників місцевого значення загальною площею 5076,15 га; 34 гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення загальною площею 60,815 га; 1 іхтіологічний заказник місцевого значення площею 120 га; 4 орнітологічних заказники місцевого значення загальною площею 340,9 га; 1 ландшафтний заказник місцевого значення площею 660 га; 2 ботанічні заказники місцевого значення загальною площею 9664,36 га; 2 загальнозоологічні заказники місцевого значення загальною площею 3905 га.

До найбільш відомих та важливих для збереження біорізноманіття об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення належать: гідрологічні заказники «Ірдинське болото» площею 857,5 га (Черкаський, Смілянський райони), «Конельське болото» площею 600,0 га (Жашківський район), «Білоусівський» площею 147,3 га (Драбівський район), «Лебедине озеро» площею 200 га (Жашківський район), «Старорічище» площею 37,8 га (Жашківський район), «Охматівський» площею 130 га (Жашківський район), іхтіологічний заказник площею «Роський» площею 120 га (Канівський
район) та ін.

Особливу природоохоронну цінність для збереження видів флори та фауни Кременчуцького водосховища становлять такі об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення: загальнозоологічний заказник «Осокінські острови» площею 3500 га (Черкаський район), загальнозоологічний заказник «Плавучий» площею 405 га (Черкаський район), ландшафтний заказник «Рогозинські острови» площею 660 га (Черкаський район), ботанічний заказник «Пташині острови» площею 9654,36 га (Золотоніський район), ботанічний заказник «Коробівський» площею 10 га (Золотоніський район).

На зазначеній території науковці виявили об’єкти рослинного та тваринного світу, що підлягають охороні на національному та міжнародному рівні, в тому числі занесені до Червоної книги України, охороняються Бернською та  Боннської конвенціями.

Джерело: сайт Черкаської ОДА