Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Це положення ст. 121 СК України, звичайно ж, стосується як дітей, народжених у шлюбі, так і дітей, народжених особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі (народжені поза шлюбом). Отже, визначення походження дитини є підставою виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини (дітей).

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися:

• у добровільному порядку за спільною заявою матері та батька дитини.
• у судовому порядку.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком

дитини. Однак, одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків.

У разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбу з чоловіком, який є батьком дитини, і останній виявив бажання  визнати своє батьківство відносно даної дитини, тобто бути записаним у свідоцтві про народження дитини батьком дитини,  вони мають право подати до органів реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про  визнання батьківства

Спільна заява батьків може бути подана одночасно при здійсненні реєстрації народження дитини або після реєстрації народження, яка була проведена відповідно до вимог ст. 135 Сімейного кодексу України (запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.)

Така  заява  може бути подана до органів реєстрації актів цивільного стану як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві.

За відсутності спільної заяви батьків та якщо реєстрація народження дитини здійснена відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України  і відомості про батька дитини записані зі слів матері, визнати батьківство дитини можна лише за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Позовна заява про визнання батьківства подається до суду за місцем проживання відповідача (тобто особи, до якої позивається позивач). До позовної заяви додаються докази, які підтверджують факт походження дитини від певної особи. Такими доказами можуть бути: фотокартки, пояснення свідків, акти вуличного депутата де засвідчено факт проживання батьків однією сім’ю, та інші. Обов’язково до позовної заяви потрібно додати Витяг ( або його копію) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.

За подання такого позову до суду сплачується судовий збір у розмірі 704,80 грн. ( станом на 01.01.2018 року).

На підставі ухвали судді за клопотанням позивача або відповідача може призначатися судово-генетична експертиза. Витрати за проведення такої експертизи несе  особа, від якої надійшло клопотання. Якщо клопотання про проведення судово-генетичної експертизи подає позивач, то він може просити суд покласти витрати за її проведення на відповідача.

Досить часто визнання батьківства плутають із встановленням факту батьківства. Це зовсім різні поняття і вони регулюються різними нормами Сімейного кодексу.

Встановлення факту батьківства відбувається у разі  смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини,  за рішенням суду.

Визнання батьківства розглядається судом в порядку позовного провадження, шляхом подання позовної заяви, а встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження, шляхом подання заяви про встановлення факту.

Одночасно у позовній заяві про визнання батьківства можна також заявити вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини. За таку вимогу судовий збір сплачувати не потрібно.

Отримати більш детальну інформацію та юридичну консультацію з даного питання можна у відділі «Звенигородське бюро правової допомоги» за адресою :  м. Звенигородка, пров.  Віктора Погорілого, 1 ( 2-й поверх), тел.: 2-14-98.