Шановні платники податків!Головне управління ДПС у Черкаській області запрошує Вас взяти участь в опитуванні щодо рівня корупції в органах ДПС!

Опитування проходитиме до 10 червня 2021 року та є цілком анонімним.

Усі отримані відповіді будуть використані в узагальненому вигляді з метою виявлення проблемних питань в діяльності органів Державної податкової служби.

Анкета для участі в опитуванні доступна за посиланням:http://tax.gov.ua/anketa/?3328193862.

Заздалегідь вдячні за Вашу допомогу!

 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної
п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Начало формы

Конец формы

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що згідно з нормами ПКУ, реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням податкового органу у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним податковим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку ІV групи становить менш як 75%;

якщо платником ЄП ІV групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 та пп. 298.8.1 ПКУ.

У разі виявлення відповідним податковим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені Податковим кодексом України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абз. 2 п. 299.11 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що емфітевзис є правом користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 395 ЦКУ).

Якщо особа виявила бажання користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, то відповідно до ст. 102-1 ЗКУ вона укладає договір безпосередньо з власником такої земельної ділянки.

Платниками земельного податку, в такій ситуації, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) згідно з п. 269.1 ПКУ. У разі отримання такої землі у спадок новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

На власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється право на звільнення від сплати земельного податку передбаченого п. 281.3 ПКУ, оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не належить до орендних відносин.

Отже, земельні ділянки, які використовуються підприємством-платником єдиного податку четвертої групи на умовах емфітевзису, є об’єктом оподаткування, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 12 інформації до додатка 1 до Декларації у графі 16 «Річна сума податку» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:

– колонка 8 р. 2. n. х колонка 13 р. 2. n х колонка 14 р. 2.n /100 + колонка 15 р. 2. n, де n – порядковий номер рядка.

Відповідно до пп. «ґ» пп. 266.7.1 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пп. 266.8.1 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

 (колонка 8 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х колонка 13 «Ставка (%)/100»)/12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + 25000 грн./12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).

         Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

         Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Слід зазначити, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

 Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону № 2346).

Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи викладене, незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

Головне управління  ДПС у Черкаській областіповідомляє, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодексу) у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), платники мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п.86.7.1 п. 86.7 ст. 86 Кодексу акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що статтею 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, ст. 123 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 № 787 із змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Начало формы

Конец формы

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
         Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;      загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
         Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Начало формы

Конец формы

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з пунктом 2³ Закону України від 4 грудня 2020 року № 1072-ІХ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 2³ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області запропоновано Примірну форму заяви, у якій платник податків одночасно повідомляє, зокрема, про намір прийняти участь у процедурі по пункту 2³, просить списати штрафи та/або пеню, що обліковувалися станом на 01.11.2020 і залишилися несплаченими станом на дату повної сплати основної суми податкового боргу; а також штрафні зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовувати та не нараховувати, а нараховані відкоригувати до нульових показників.

До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 2³ з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).

Примірна форма заяви є рекомендованою, тому заяви, надані без застосування цієї форми, також підлягають розгляду у разі, якщо вони містять усю необхідну інформацію, передбачену пунктом 2³.

Заява платником має бути подана датою не раніше дати набрання чинності пунктом 2³ (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).

З метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 2³, лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів окремо.

При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 2³, будуть приймати лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).

Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 2³.

Заяви подаються платником до Головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу. У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 2³, по декількох платежах, які адмініструються у різних Головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413402 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

 Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311403)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання з метою поновлення втраченого реєстраційного посвідчення подає заяву за формою 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» в електронній формі та йому надходить друга квитанція з повідомленням про помилку «Документ не прийнято, додайте реєстраційне посвідчення», то такий суб’єкт повинен подати у встановлений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО зазначену заяву у паперовому вигляді та у полі «Перереєстрація у зв’язку із» вказати «втрата реєстраційного посвідчення».

З початку 2021 року власники легкових автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Черкаської області 863,4 тис грн транспортного податку. Із загальної суми 640,4 тис грн сплачено юридичними особами,  фізичними особами - власниками елітних автівок сплачено 223 тис гривень. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС у Черкаській області.

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України). Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).

Сплачується транспортний податок за місцем реєстрації автомобіля:

- фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;

- юридичними особами - авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Звертаємо увагу, що платники податків, які мають електронний цифровий підпис, можуть сплатити транспортний податок за допомогою Електронного кабінету платника. Вхід до кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , або через офіційний вебпортал ДПС (tax.gov.ua).

Головне управління ДПС у  Черкаській області повідомляє, що кошти від підприємницької діяльності ФОПа, у разі безготівкових розрахунків, надходять на його розрахунковий підприємницький рахунок, відкритий в банку.

Фізична особа - підприємець може використовувати ці кошти як для підприємницької діяльності, так і для власних потреб.

Однак, відповідно до Інструкції про відкриття та закриття рахунків клієнтів банків, затвердженої постановою  НБУ від 27.12.2019 р. №162, за поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-підприємців, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій, крім операцій, пов'язаних із власними потребами. Ці особи після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб. 

Зняття готівки з підприємницького рахунку дає право банку вимагати подання підтверджуючих документів про використання таких коштів. Непідприємницький дохід, тобто той, який переведено на власний рахунок фізичної особи, не лімітується готівковою сумою, не моніториться банком, і не дає їм право вимагати підтверджуючі документи щодо зняття готівки з таких власних рахунків.

Отже, щоб ФОП мав можливість знімати готівку для власних потреб і при цьому у нього були відсутні ризики щодо можливого блокування банком рахунку, необхідності надання пояснень та документальних підтверджень на запит банківської установи про використання знятої готівки, йому достатньо перерахувати кошти з підприємницького рахунку на власний, непідприємницький рахунок, відкритий у цьому ж банку або у будь-якому іншому банку.

          Головне управління ДПС у Черкаській області, що відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП - платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП - платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5 відсотків.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
          Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відсотків, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою податку 5 відсотків.

         Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
         набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
          Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
         Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
         Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

         Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.

Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.

    Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

 у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудовихвідносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Головне правління ДПС у Черкаській області нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2020 року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.

Так, відповідно допідпункту 5 пункту 3 статті  166 ПКУ сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

– при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці 1 підпункту 1 пункту 4 статті 169  ПКУ;

– при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці 1підпункту 1 пункту 4 статті 169   ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

Для отримання податкової знижки за 2020 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2021 року.

Станом на 22 квітня 2021 року321 фізична особа – підприємець та 12 юридичних осіб Черкаської області використовують програмні РРО. Так, суб’єкти господарювання – фізичні особи зареєстрували 359 програмних РРО, юридичні особи – 12 ПРРО.

Нагадуємо, що використання ПРРО має чимало переваг класичними, а саме:

- за допомогою різних гаджетів (програмне забезпечення можна завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо);

- вільний вибір для суб’єкта господарювання;

- швидка та зручна реєстрація ПРРО в режимі онлайн в контролюючому органі;

- безкоштовність програмного забезпечення (програмне рішення ДПС

пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;

- відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);

- можливість використання режиму «офлайн»;

- виключно електронний документообіг;

- відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій;

- електронні чеки замість паперових.

Суб’єкти господарювання можуть зареєструвати ПРРО, скориставшись безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на вебсайті ДПС України у банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Також, у банерірозміщено актуальні нормативно – правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що створення у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмним РРО (далі – ПРРО) дублікату фіскального касового чеку, у разі його втрати, функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

         Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) визначено нормами розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.
     Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в ПРРО не передбачено.

         Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, та постановою правління Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року, Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) щомісяця надає Державній податковій службі України дані про пенсіонера за віком, інваліда, дату встановлення пенсії, встановлення (втрати) інвалідності.

На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки, зокрема, «фізична особа – пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю».

Оскільки Законом № 2464 не передбачено пропорційного розрахунку бази нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців, то місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю» є базовим звітним періодом для таких категорій платників.

Таким чином, фізична особа – підприємець зобов’язана сплачувати ЄВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю»

Головне управління ДПС у Черкаській області, що відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) нараховується:

для ФОП (крім ФОП - платників ЄП), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для ФОП - платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (першої чи другої групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.

Таким чином, ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання першої чи другої групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄВ за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464, та не менше за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників ЄП першої та другої груп, нараховують ЄВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 Так, згідно з п.п. 4 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція 449), зокрема, фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе ЄВ за умови дотримання ними вимог, визначених частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464.

Такі платники мають право на добровільне нарахування та сплату ЄВ у порядку, встановленому для фізичних осіб – підприємців підпунктами 1 та 2 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, а також подання звітності відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, у фізичних осіб – підприємців, які є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або особами з інвалідністю, відсутня необхідність укладати договори про добровільну сплату ЄВ у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Звертаємо увагу, база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Так, згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку - юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачують ЄВ з сум доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 178.5 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік платником ЄВ безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Враховуючи зазначене, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі надання послуг відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію повідомлення про взяття її на облік в контролюючих органах як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за формою № 2-ЄСВ.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - Договір про добровільну участь) врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ.

Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) може бути передбачена одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

Таким чином, фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої ст. 10 Закону № 2464, може прийняти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом одноразової сплати єдиного внеску за періоди з 01 січня 2004 року. Сплата ЄВ за попередні періоди до 01 січня 2004 року, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, положеннями Закону № 2464 не передбачено.

При цьому, поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, згідно з яким встановлено, що страховий стаж визначається для періоду роботи чи іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, починаючи з 01 січня 2004 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує , що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Довідником ознак доходів фізичних осіб визначено, що інші доходи відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу вживаних речей за посередництвом юридичної особи – комісіонера (фізичної особи – підприємця – комісіонера), включається комісіонером до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Головне управління ДПСу Черкаській області нагадує, щовідповідно доп. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звертаємо увагу, що 12.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Наказ № 131 застосовується до податкових періодів, починаючи з 01 числа місяця, в якому його опубліковано.Наказ № 131 опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 12.03.2021 № 19.

Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 131, подається починаючи з 01.04.2021.

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє, що у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються в загальновстановленому порядку.

Зокрема, абзацом першим пункту 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2 – 9 цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, ПКУ регулює відносини, що виникають у сфери справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПКУ).

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою статті 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірок стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Також, відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, на штрафні санкції та пеню, нараховані відповідно до Закону № 2473, не поширюються положення пункту 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє,що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначений ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Пунктом 172.8 ст. 172 ПКУ передбачено, що для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

У разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) об’єкти нерухомості дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об’єкта нерухомості, визначеного:

а) абзацом першим п. 172.1 ст. 172 ПКУ, – не оподатковується;
     б) пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ, – оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Отже, отриманий від обміну об’єктів нерухомості між фізичними особами – резидентами дохід (у вигляді вартості об’єкту нерухомості та грошової компенсації) у разі не дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно норм Податкового кодексу України податкові агенти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Так, якщо в ході документальної перевірки виявлено, що податковий агент під час виплати доходу не нараховує або нараховує не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб, контролюючим органом визначається сума податкового зобов’язання та приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, а саме накладається штраф в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

 Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Умисні діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Вчинення таких дій протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з тим, на суми заниження податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, протягом березня 2021 року до державного бюджету  платниками Черкаської області сплачено 333,4 млн грн податку на додану вартість, що на 98 млн грн або на 41,6 відсотків більше проти березня 2020 року.

  Із загальної суми надходжень найбільші перерахування до бюджетів здійснили суб'єкти господарювання міста Черкаси – 99,7 млн грн та Золотоніського  району – 71,7 млн гривень.

  В цьому році спостерігається позитивна тенденція збільшення сплати податку на додану вартість, попри те, що зберігається запроваджений карантинний режим.

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за I квартал 2021 року отримали 6,8 млн гривень. Від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 0,9 млн  гривень.

У січні-березні 2021 року видано ліцензій:

1 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту);

  1 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;

  2 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);

• - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
• - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом);
• - на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;

63 - на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);

• - на право роздрібної торгівлі пальним;

2 - на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Головне управління ДПС в Черкаській області звертає увагу платників податків на неухильному дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 - Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 - Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 - Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 - Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 - Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

148 - Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

Головне управління ДПС у Черкаські області інформує, що підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є, зокрема, особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Так, відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація, зокрема декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 212.3.1¹ п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), особи, визначені ст. 212 Кодексу як платники акцизного податку, складають та подають Декларацію.

Згідно з п. 10 розділу V Порядку додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ «Д» (код операції Д 1.1) та додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.

До завершення періоду окремого виконання бюджетів ТГ, що об’єдналися, функції місцевих фінансових органів ТГ, що об’єдналися, здійснюють:

відповідні місцеві фінансові органи, створені до об’єднання ТГ;

сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною ТГ, якщо у відповідних ТГ місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом.

Перелік рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщено на офіційному вебпорталі ДПС в розділі «Бюджетні рахунки».

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу за основним місцем обліку платника, подає Декларацію та заповнює один додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ за основним місцем обліку, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу не за основним місцем обліку платника, подає одну Декларацію та один додаток 6 (із зазначенням самостійно обраного коду КОАТУУ, за яким наявні пункти продажу підакцизних товарів, який був до об’єднання в ТГ). При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських ТГ належить, зокрема, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому абзацом першим частини дев’ятої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII  «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 157), встановлено, що бюджети ТГ виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених частиною дев’ятою ст. 8 Закону № 157.

Щодо декларування податкових зобов’язань по акцизному податку з реалізації пального та спирту етилового звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених до Порядку наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2020    № 747, для платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу), змінено порядок відображення у додатку 1¹ (суми акцизного податку з реалізації пального) та у додатку 1² (суми акцизного податку з реалізації спирту етилового) до Декларації обсягів реалізованого/отриманого пального за показниками акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних.

Так, зокрема:

у графах 4 та 5 зазначаються обсяги отриманого/реалізованого пального/спирту етилового суб’єктом господарювання у звітному періоді, зазначені у других/перших примірниках, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних:

акцизних накладних, складених у звітному періоді;

розрахунків коригування до акцизних накладних, якими коригуються показники акцизної накладної, складеної у звітному періоді.

Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу у додатку 10 до Декларації платник податку може надати розшифровку до додатка 1¹ та/або додатка 1² щодо обсягів отриманої/реалізованої підакцизної продукції, на яку складені акцизні накладні у попередніх звітних періодах, за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їхнього унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. 

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку здійснює роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин, то застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або програмного РРО (далі - ПРРО), або розрахункової книжки (далі - РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) для такого платника є обов’язковим (при цьому зазначені операції проводяться за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями).

Зазначимо, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої - четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО, або РК та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, в січні-березні поточного року кількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік в Головному управління ДПС в Черкаської області, склала 2000 платників податків, з них 316 юридичних осіб та 1684 фізичних осіб-підприємців.

Так, в січні - березні 2021 року по 1438суб’єктах господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, з них по 147 юридичних особах та по 1291 фізичній особі - підприємцю.

Крім того, Антон Царюк зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків в I кварталі 2021 року зареєстровано 4935 фізичних осіб, в тому числі реєстровано 181 іноземного громадянина, а також внесені зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 10701 фізичній особі Черкаської області.

В результаті проведених заходів спрямованих на протидію ринку нелегальної торгівлі тютюновими виробами, працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області спільно із співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Черкаській області, виявлено та припинено діяльність роздрібної торгівлі фальсифікованими сигаретами на території міста Черкаси.

Так, перевіркою встановлено факт реалізації фальсифікованих тютюнових виробів, в результаті вилучено понад 420 пачок сигарет без марок акцизного податку.

Крім того, за порушення порядку провадження господарської діяльності організаторам нелегального продажу фальсифікованих тютюнових виробів загрожує адміністративна відповідальність передбачена ст. 177-2 КУпАП.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та пунктом 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (пп. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1.3 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб – нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.

Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Центрального контролюючого органу (п. 3.1 розд. ІІІ Порядку № 1588).

З моменту взяття на облік згідно з Порядком № 1588 платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства (п. 3.10 розд. ІІІ Порядку № 1588).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Форма, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Відповідно до норм Порядку № 14 виробники електричної енергії заповнюють розділ Е Декларації «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 7 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 7).

Додаток 7 до Декларації заповнюється у такому порядку:

у графі 2 «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» та графі 3 «Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» відповідно зазначаються код та опис товарів згідно з УКТ ЗЕД, згідно з п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

у графі 4 «Вартість (без податку на додану вартість та акцизного податку) реалізованої електричної енергії» вказується вартість без податку на додану вартість та без акцизного податку реалізованої електричної енергії;

у графі 5 «Ставка акцизного податку» проставляється розмір ставки акцизного податку, встановленої п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

у графі 6 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн» зазначається сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 4 на графу 5.

Визначена сума акцизного податку переноситься до графи 4 розділу Е Декларації.

Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню.

Виробник електричної енергії, який здійснює реалізаціюелектричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії також подає до контролюючого органу за місцем реєстрації Декларацію із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації. При цьому, таким виробником заповнюється загальна частина декларації. У разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляється «0». У Додатку 7 до Декларації заповнюються графи 1-3, в інших графах у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляється «0».

Водночас, відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податку може подати, у разі необхідності, доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність у електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, з метою відображення оборотів, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ, платник може подати до контролюючого органу інформацію про зазначені обсяги в формі додатка 10 до Декларації «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу» із внесенням реквізитів наведених у додатку 4 до Декларації.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що зазначений у реєстрі платників єдиного податку, не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.

Начало формы

Конец формы

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).
         Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.
         У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

При цьому платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи та якій на підставі поданої заяви був перенесений граничний термін подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним, зобов’язана самостійно сплатити суму податкових зобов’язань, які зазначені у поданій нею податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 19.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62  «Про затвердження Змін до Порядку обліку про платників податків і зборів» (далі - Наказ № 62), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 340/35962.

Звертаємо увагу, що Наказом № 62 внесено зміни до процедур взяття на облік у контролюючих органах нерезидентів (іноземних юридичних компаній, організацій), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Викладено у новій редакції додаток 6 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
09.12.2011 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (дані - Порядок). Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).

Встановлено, що основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації - контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до норм пункту 64.5 статті 64 розділу II Податкового кодексу України (п.3.4. розділу III Порядку).

У розділі IV Порядку визначено перелік документів, що подаються до контролюючого органу для взяття на облік нерезидентів, відокремлених підрозділів нерезидентів, у тому числі постійних представництв нерезидентів разом із заявою форми № 1 -ОПН.

Розділом V Порядку визначено порядок взяття на облік та реєстрації нерезидента платником податку на прибуток у контролюючих органах, зняття з обліку нерезидента як платника податку на прибуток у зв’язку з припиненням нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво (постійні представництва).

Звертаємо увагу, що нерезидент зобов’язаний надати до контролюючих органів інформацію про всі свої постійні представництва та забезпечити постановку на облік в контролюючих органах всіх своїх відокремлених підрозділів, акредитованих (зареєстрованих, легалізованих) на території України.

Взяття на облік нерезидента платником податку на прибуток, зняття ознаки платника податку на прибуток для постійного представництва нерезидента проводиться на підставі відповідного листа постійного представництва нерезидента про зняття ознаки.

Також інформуємо, що коментарі щодо змін, які стосуються виконання нерезидентами та їх відокремленими підрозділами обов’язків щодо обліку та реєстрації платниками податків детально викладені на порталі ДПС в Інформаційному листі № 19 «Щодо оподаткування нерезидентів та їх постійних представництв за результатами 2020 року та реєстрації платниками податків з 1 січня 2021 року».

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що  відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
         Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акту перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Начало формы

Конец формы

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.     

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє щодо порядку оподаткування ПДВ послуг по доопрацюванню програмного забезпечення, яке належить замовнику (тобто, право власності на результати доопрацювання програмного забезпечення набуває замовник).

Так, згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Звертаємо увагу, що пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Для цілей пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них; примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі; будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу; криптографічні засоби захисту інформації.

Враховуючи викладене, та оскільки, не відбувається перехід права власності (майнових прав) на розроблену програмну продукцію чи її компоненти від виконавця до замовника, операція виконавця з постачання послуг із розробки програмної продукції чи її компонентів замовнику оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з підпунктом "а" підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодексу) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються такими, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, а, отже, є контрольованими.

Критерії визнання пов'язаних осіб, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, визначаються підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

З 23 травня 2020 року Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-IX) до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексувнесено зміни.

Зміни, що стосуються критерію пов'язаності за наявністю у платника податків боргових зобов'язань в частині визначення кредиторів (гарантів) за такими зобов'язаннями.

Станом на 22 травня 2020 року, відповідно до абзацу одинадцятого підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу особи вважалися пов'язаними за таким критерієм:

"сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії".

Починаючи з 23 травня 2020 року, з урахуванням змін, внесених Законом № 466, відповідно до абзацу одинадцятого підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу особи вважаються пов'язаними за таким критерієм:

"сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії".

Таким чином, починаючи з 23 травня 2020 року із критерію виключено умову про пов'язаність для юридичних осіб - кредиторів, та юридичних осіб - гарантів, які є банками та міжнародними фінансовими організаціями, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації.

При визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році, що здійснювались резидентами України з пов'язаними особами - нерезидентами, у зв'язку із набуттям чинності змінами, передбаченими Законом № 466, платник податків застосовує критерії визнання пов'язаних осіб відповідно до редакції підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу:

- що діяла до моменту набуття чинності Законом № 466, тобто станом на 22 травня 2020 року, та

- що застосовується з 23 травня 2020 року, з урахуванням змін, передбачених Законом № 466.

Крім того, відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Тобто, у разі здійснення в 2020 звітному році господарських операцій з пов'язаними особами - нерезидентами, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

1) річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2020 податковий (звітний) рік;

2) обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених:

- у період з 1 січня 2020 року по 22 травня 2020 року (включно), перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), при умові відповідності критеріям визнання пов'язаних осіб, визначеним відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції, що діяла до моменту набуття чинності зазначеними вище змінами, запровадженими Законом № 466, або

- у період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) перевищує 10 млн грн, при умові відповідності критеріям визнання пов'язаних осіб, визначеним відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з урахуванням зазначених вище змін, запроваджених Законом № 466, які набули чинності з 23 травня 2020 року, або

- у період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) перевищує 10 млн грн, при умові відповідності критеріям визнання пов'язаних осіб, визначеним відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакціях, які діяли як до, так і після моменту набуття чинності зазначеними вище змінами, запровадженими Законом № 466.

Головне управління ДПС у  Черкаській області інформує, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у Казначействі для ДПС, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п. 35 прим. 1.3 ст. 35 прим. 1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошовихзобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (абзац перший п. 9 Порядку № 321).

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим п. 9 Порядку № 321, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ (абзац другий п. 9 Порядку № 321).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет.

 Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

На підставі повідомлення про використання єдиного рахунка ДПС не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

 Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1 ПКУ реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до п. 35 прим. 1.8 ст. 35 прим. 1 ПКУ з дотриманням такої черговості сплати:

у першу чергу – недоїмка з єдиного внеску;

у другу чергу – податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 «Порядок сплати пені» ПКУ;

у третю чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

у четверту чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;

у п’яту чергу – грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у шосту чергу – грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у сьому чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС керується нормами пп. 35 прим. 1.5, 35 прим. 1.7 ст. 35 прим. 1 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

 Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321.

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:

кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.
         Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3– № 6 не заповнюються;

поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12:

не заповнюється;

поле № 13:

не заповнюється;

поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим.1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що  відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року   № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники ЄП першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники ЄП третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники ЄП третьої групи (ФО) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).

Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками ЄП першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками ЄВ відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.

Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники ЄВ, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.

Враховуючи зазначене, платники ЄП першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.

Платники ЄП третьої групи (ФО) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Відповідно до п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Згідно з п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовища (ділянки надр)) коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (промислу) (К_рмпс) для застосування користувачами надр, при обчисленні податкових зобов’язань у 2021 році на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана.

Запаси корисних копалин, що фактично розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не здійснена, мають розглядатись, як балансові рентабельно видобувні запаси, відповідно до п. 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997р.№432, яким встановлено, що умовно балансові та позабалансові запаси корисних копалин, що залучаються до розробки, переводяться до балансових.

Звертаємо увагу, що Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усереднених, зважуванням на обсяги запасів по родовищах, величин коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) розподільно: для родовищ нафти та газу і для родовищ твердих корисних копалин та підземних вод. Для родовищ нафти та газу усереднений коефіцієнт рентабельності промислу склав 1,262.Для родовищ твердих корисних копалин та підземних вод – 0,103.

Так, відповідно до Положення про порядок розробки та обгрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005 №300, зареєстрованим Мін’юстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко- економічного обгрунтування кондицій для підрахунку запасів нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006 р. №316, зареєстрованим Мін’юстом України за № 1383/13257, Державна комісія України по запасах корисних копалин пропонує для встановлення такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2021 році:

            для нафтогазодобувних підприємств – 1,262;

            для інших гірничодобувних підприємств – 0,103.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301802) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС,InfoTAX.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Звертаємо увагу, що запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».
3. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
4. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.
5. Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.
6. Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.
7. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401802 «Вiдомостi з Державного реєстру фізичних осiб – платників податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв, вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».

Середня тривалість обробки Запиту складає близько  15-30 хвилин.

При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з 1 лютого 2020 року діє порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019р  «Про затвердження порядків з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН» №1165. Вказаною постановою визначено механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК.

Що стосується дій платників у разі зупинення реєстрації ПН/РК, то така робота регламентується наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019р «Про порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» від 12.12.2019 №520, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК.

У разі зупинення податкової накладної або розрахунку коригування платник має право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, по такій ПН/РК подати Повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій у електронному вигляді.

Перелік необхідних документів визначено п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, а саме: договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, прийому передачі, довіреності, оплата товару/послуги (банківські виписки), складські документи щодо зберігання, навантаження/розвантаження, списання на виробництво, транспортування (ТТН, CMR), інвентаризаційні описи залишків. Не будуть зайвими форми кб2, кб3, 4СГ, 37СГ, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції, її походження та виробника (декларації про відповідність, сертифікати відповідносі, поспорти якості, техпаспорти), якщо це передбачено законом або умовами договору. Копії документів необхідно надати як на реалізацію товарів/послуг та і на їх придбання або основні складові процесу виробництва.

Складіть та надайте разом з повідомленням пояснення у довільній формі, у якому зазначте інформацію про здійснену господарську операцію та загальну інформацію про роботу вашого бізнесу (вид діяльності, кількість найманого персоналу (штатний розпис), середня заробітна плата, наявність основних фондів, засобів виробництва, залишків).

Основними причинами відмови у реєстрації комісією Головне управління ДПС у Черкаській області є не дотримання платниками вимог щодо повноти надання підтверджуючих документів (не повний пакет документів) – відсутнє пояснення щодо здійсненої господарської операції, відсутні копії документів що підтверджують транспортування, зберігання продукції, трудових ресурсів, засобів виробництва, надання копій документів, оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства. У випадку сільгоспвиробників – відсутність копій документів щодо наявності земельних ділянок, структури посівних площ та показників врожайності.

Регіональна комісія має 5 робочих днів для розгляду зазначених копій документів та прийняти рішення щодо реєстрації ПН/РК. Подавати Повідомлення на зупинену ПН/РК платник може одноразово. Рішення про відмову у реєстрації може бути оскаржено або в адміністративному або у судовому порядку.

Що стосується Таблиць даних платника податків. Платник податку має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку щодо кодів видів економічної діяльності, кодів УКТЗЕД та ДКПП за встановленою формою у електронному вигляді із поясненнями та копіями підтверджуючих документів. Рекомендовану форму пояснення додаємо.

Якщо Таблиця прийнята, то ПН за відповідними кодами УКТЗЕД/ДКПП зупинятися не буде, та відповідає ознаці безумовної реєстрації. Такі Таблиці теж розглядає комісію Головне управління ДПС у Черкаській області але вони контролюються комісією центрального рівня і можуть бути скасовані за наявності негативної податкової інформації.

Основними причинами не врахування Таблиць даних платника в даному випадку є:

• некоректно заповнено дані Таблиці;
• відсутнє пояснення до Таблиці або не повне пояснення (відсутня інформація щодо основних постачальників/покупців, інформація щодо трудових ресурсів, засобів виробництва, земельних ділянок, структури посівних площ тощо).;
• не подання платником форми 20-ОПП – інформація щодо наявних об’єктів оподаткування (земельні ділянки, транспорт, сільгосптехніка, місця зберігання, виробничі споруди тощо).

Подавати Таблицю на розгляд регіональної комісії ви можете неодноразово. Розглядається Таблиця так само 5 робочих днів.

Якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.

У разі виникнення додаткових питань з приводу зупинення реєстрації ПН/РК, ви завжди можете отримати консультацію у спеціалістів Головне управління ДПС у Черкаській області за номером (0472) 33-91-97.

Додаток

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до преамбули Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) Закон № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст. 15 прим. 2 та прим. 3 Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

Головне управління ДПСу Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодексу),при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 120¹1 ст. 120¹Кодексу.

Разом з цим, пунктом 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Тобто, не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з датою складання з 16 лютого 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у яких граничний строк реєстрації припадає на період з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

         Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 3 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції за ф. № 4-РРО, наведену у додатку 4 до Порядку (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за ідентифікатором форми J/F1313603 за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
          Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 до Порядку за ідентифікатором форми J/F1413703 (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.

Згідно з п. 4 глави 4 розд. II Порядку посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 – 10, 13 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними (п. 5 розд. глави 4 розд. II Порядку).

Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 п. 1 глави 4 розд. ІІ Порядку, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Згідно з п. 7 глави 4 розд. II Порядку документи, визначені у главі 4 розд. ІІ Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронній формі.

Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розд. ІІ Порядку).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції Закону України 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), а також Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) у редакції Закону України від 17 вересня 2020 року №907-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», що набрали чинності з 14 жовтня 2020 року, передбачені особливості адміністрування у 2021 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата).

Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256,257 та 258 Кодексу.

Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п.256.1 ст.256 Кодексу).

Відповідно до пункту 256.3 статті 256 Кодексу скасовано диференціації ставок Рентної плати за розрядами.

Водночас, умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», із змінами та доповненнями, згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.

Згідно абзацу другого п.257.5 ст.257 Кодексу лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6  п.256.11 ст.256 Кодексу, а саме:

а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Відповідно до статей 29 та 64 Бюджетного кодексу дохід загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року №907-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:

37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;

37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;

26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2017 року № 545).

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з   п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).

За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Головне управління ДПС в Черкаській області нагадує, що згідно  п.63.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за формою № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

• при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
• при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

     1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

     3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

     6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об'єкт оподаткування у графу 2 "Код ознаки надання інформації" вноситься значення "1 - первинне надання інформації про об'єкти оподаткування".

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 "Код ознаки надання інформації" вноситься значення "3 - зміна відомостей про об'єкт оподаткування".

При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення "6 - закриття об'єкта оподаткування"), у другому - оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення "1 - первинне надання інформації про об'єкти оподаткування"), при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків. У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.   

 Наприклад:

для кафе ідентифікатор об'єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 - код типу об'єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування, 00001 - внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

для кіоску - 00200010, де 002 - код типа об'єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування, 00010 - внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебпорталі Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Також інформуємоплатників податків, що в приватній частині Електронного кабінету платника надано можливість заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП (ідентифікатор форми J/F1312002) та подачі йогов електронному вигляді після накладення електронно цифрового підпису. Дана процедура скорочує термін взяття об’єкта на податковий облік.

Так, при подачі Повідомлення за ф. № 20-ОППчерез електронний кабінет протягом першої години ви отримуєте першу квитанцію щодо отримання даного повідомлення, протягом наступної години (але не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі) ви отримуєте другу квитанцію щодо обробки відомостей в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб ДПС, в якій зазначено, що об’єкт взято на податковий облік, або зазначено код помилки з її описом.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Звертаємо увагу платників податків!

За неподання Повідомлення за формою № 20-ОПП накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, – 1020 грн.

За повторне порушення протягом року накладається штраф на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, – 2040 грн (п. 117.1 ПКУ).

Роз’яснення щодо подачі Повідомлення за ф.№20-ОПП надано на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 116.11).

          Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Так, згідно з статтею 2 Закону № 265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
         Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО на кожному місці проведення розрахунків.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).

Так, відповідно до пункту 19 розділу ІІ Порядку № 729 в акцизних накладних, які складено на операції з реалізації пального, в яких зазначено код операції для складання в одному примірнику:

«1» – власне споживання пального;

«2» – пальне, втрачене у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсоване, знищене, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України);

«5» – вивезення (експорт) пального за межі митної території України;

«6» – реалізація пального отримувачу, який не є суб’єктом господарювання;

«8» – промислова переробка пального;

«9» – облікова різниця внаслідок врахування обсягів пального, реалізованого з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, як обсягів пального у літрах, приведених до температури 15° C, у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Пунктом 18 розділу ІІІ Порядку № 729 передбачено, що в акцизних накладних у рядку «Особа - отримувач спирту етилового» зазначається «Неплатник», а до рядка «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000», якщо такі акцизні накладні складено на операції з реалізації спирту етилового, в яких зазначено код операції для складання в одному примірнику:

«1» – власне споживання спирту етилового;

«2» – спирт етиловий, втрачений у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсований, знищений, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України);

«5» – вивезення (експорт) спирту етилового за межі митної території України;

«6» – реалізація спирту етилового отримувачу, який не є суб’єктом господарювання;

«8» – промислова переробка спирту етилового.

У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).

Отже, в акцизних накладних, в яких у графі «Найменування, прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи підприємця» зазначається «Неплатник» та у графі «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта» умовний код «1000000000» графа «Ознака джерела податкового номера» особи - отримувача пального не заповнюється.

Головне управління ДПСу Черкаській області інформує, що з 10 грудня 2020 року запроваджено механізм прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців від набрання чинності закону платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Звертаємо увагу, що Порядок оформлення та подання платниками заяв для участі у процедурі, визначеній пунктом 2³підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України (з доповненнями Законом №1072 від 10.12.2020 року).    

Згідно з пунктом 2³ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 2³ з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).

Заява платником має бути подана датою не раніше дати набрання чинності пунктом 2³ (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).

Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 2³ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

З метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 2³, лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів окремо.

При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 2³, приймають лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).

Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 2³.

Заяви подаються платником до Головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу. У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 2³, по декількох платежах, які адмініструються у різних Головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають.

         Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Так, підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 = 2940 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 х 50 відсотків = 1470 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн. (з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 7350 грн. (2940 грн. х 5 місяців х 50 відсотків).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п.п. «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Начало формы

Конец формы

         Головне управління ДПС у Черкаській областіповідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до ПРРО).

Так, згідно з пп. 24 і 28 Вимог до РРО конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Відповідно до п. 17 Вимог до ПРРО фіскальний звітний чек ПРРО може створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті пристрою, на який встановлено ПРРО, та/або на підставі даних фіскального сервера за запитом ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері контролюючого органу.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (не менш як 1095 днів).
         Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Враховуючи викладене, чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості створення (друку) РРО та/або ПРРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

Начало формы

Конец формы

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).     

 Так, згідно з п.4 розд. IV до Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – розд. І додатка 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, передбачений рядок 06, де:

• у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць)

дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).   У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.      

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);    

• у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого

доходу платнику податку податковим агентом.      

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).      

Згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:      

К = 100 : (100 - Сп), де      

К – коефіцієнт;      

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.      

До наведеної формули застосовується ставка податку 18 відсотків (для ставки податку 18 відсотків – коефіцієнт 1,21951).      

Враховуючи викладене, податковий агент у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» рядка 06 розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку відображає суми наданих платнику податку доходів у негрошовій формі, з урахуванням коефіцієнту передбаченого п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що наказом ДПС України від 12.03.2021 № 280 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції.

У даному реєстрі надано перелік реєстраторів розрахункових операцій:

- які дозволені до первинної реєстрації;

- первинна реєстрація яких заборонена;

-виключених з Державного реєстру РРО, експлуатація яких не дозволяється.

З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за адресою tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75217.html

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що обов’язок людини і громадянина щодо сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, визначено ст.67 Конституції України.

Відповідно до п.14.1.175 пп.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Обов’язок людини і громадянина щодо сплати податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом, визначено ст.67 Конституції України.

При цьому, податковим обов’язком платника є самостійне обчислення, декларування та сплата суми податку та збору у порядку та строки, визначені ПКУ. За несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платників податків застосовуються відповідні штрафні санкції, а також нараховується пеня за кожен день прострочення сплати.

Згідно з п.87.1 та п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів, робіт або послуг, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика, та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПКУ контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм ПКУ, пов’язується із закінченням строків для сплати податкового зобов’язання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов’язання у випадку, коли таке податкове зобов’язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені ПКУ порядку та строки (пп.14.1.175 п.14.1. ст.14 ПКУ).  Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Звертаємо увагу, що погашення податкового боргу є одним із пріоритетних напрямів роботи податкової служби. Сплачені вчасно податки – це запорука своєчасного фінансування охорони здоров’я, освіти та інших важливих на сьогодні соціальних зобов’язань держави перед громадянами. З метою уникнення негативних наслідків та прикрих випадків виконуйте податковий обов’язок та сплачуйте податки вчасно і в повному обсязі.

Фізична особа – громадянин може переглянути інформацію про наявність (відсутність) у нього податкового боргу в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС України.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що на території області при державних податкових інспекціях працює 22 Центри обслуговування платників. Роботу в центрах обслуговування платників (ЦОП) забезпечують понад 80 працівників.

ЦОП працюють с понеділка по четвер з 8 години до 17 години, у п’ятницю до 15-45; обідня перерва з 12 години до 12-45; субота та неділя – вихідні дні.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС, можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Адміністративні послуги» за адресою tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/.

Найбільшу кількість адміністративних послуг наданих в ЦОП Черкаської області за два місяця поточного року займають послуги з видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - 6627 та 4669 - видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Також податківці області для здійснення контролю за розрахунковими операціями впродовж січня-лютого 2021 року зареєстрували  підприємцям 1430 книг обліку розрахункових операцій та 377 реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), в якому доступна послуга  «Зворотній зв’язок». За допомогою цього сервісу платники податків мають можливість оперативно отримати від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС. Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або за адресою: zir.tax.gov.ua.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон Царюк, платниками податків Черкащини протягом січня-лютого 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено  57,9 млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.

Зокрема, до державного бюджету за 2 місяці поточного року сплачено 26,1 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 13,4 млн гривень (51,3 відсотків).

Також, до державного бюджету сплачено 8,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 4,2 млн грн рентної плати за користування надрами та понад 0,1 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж січня-лютого 2021 року сплачено 31,8 млн грн рентної плати, у тому числі: 16,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 13,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання води; 1,8 млн грн рентної плати за користування надрами.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує щодо  процедури припинення діяльності фізичними особами – підприємцями.

Звертаємо увагу, що фізичні особи дуже часто вважають, що подавши заяву до державного реєстратора про внесення відомостей щодо припинення діяльності ФОП та відображення в Єдиному державному реєстрі статусу «Припинено» ФОП ліквідовано. Але, на цьому процес ліквідації не закінчується.Припинення діяльності ФОП  — це правовий процес (процедура), в результаті якого фізична особа втрачає можливість на законних підставах здійснювати підприємницьку діяльність, з цього моменту ФОП лише позбавляється статусу підприємця, але вся процедура припинення ФОП вважається закінченою тільки після зняття його з обліку в органах ДПС.

Зазначимо, що саму процедуру припинення ФОП можна поділити на декілька етапів:

- подання державному реєстратору заяви про припинення діяльності ФОП

- закриття банківських рахунків

- зняття з обліку у податковій службі

Найскладнішим етапом для платників податків є це зняття з обліку у податковій, оскільки це можливо тільки після подання звітів по ЄСВ, подання ліквідаційної звітності, закриття об’єктів оподаткування, проведення документальної  перевірки тощо та якщо за результатами  перевірки у ФОП немає заборгованості по сплаті платежів до бюджету, штрафних санкцій то ФОПу встановлюється обліковий стан «Скасовано».Проходження цього етапу потребує  найбільше часу, так наприклад, якщо в ході перевірки спеціалістами ДПС будуть виявлені порушення або невідповідності чи приховування доходів або несплати обов’язкових платежів, підприємцю загрожує накладання штрафних санкцій, а у разі їх несплати, податкова застава.

Тому, ФОП який планує припинити свою діяльність, слід пам’ятати, що внесення запису про припинення діяльності до Єдиного державного реєстру ще не означає остаточну ліквідацію та не знімає з ФОП зобов’язання, а також не скасовує штрафні санкції за їх невиконання.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що у 2021 році податок на нерухоме майно нараховується фізичним особам - власникам об'єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року - 4 723,00 гривень.

Сплачують податок власники житлової та/або нежитлової нерухомості. За неповнолітніх дітей - власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

Якщо нерухомість перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, визначення платників податків відбувається наступним чином:

• якщо об'єкт житлової та/або не житлової нерухомості перебуває  у

спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

• якщо об'єкт житлової та/або не житлової нерухомості перебуває у

спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

- якщо об'єкт  житлової та/або не житлової нерухомості у спільній

сумісній власності кількох осіб і  поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку .

Звертаємо увагу, що співвласники житлової нерухомості, які перебувають у їх спільній сумісній власності але не поділені в натурі, повідомляють контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість за майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси ( місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

-для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;

-для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.

метрів;

• для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток

(у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/ квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), -180 кв. метрів.

Сплачувати податок доведеться за кожен квадратний метр понад цю норму.

Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до:

• об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких

об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: квартира перевищує 300 кв. метрів; житловий будинок перевищує 600 кв. метрів; площа різних типів об'єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів;

• об'єкт оподаткування використовується з метою одержання доходів

(здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). 

Отже, фізичні особи - підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та фактично здійснюють діяльність у власній квартирі/будинку, не мають право на пільги з податку на нерухомість. Аналогічно сплачувати податок починаючи з першого квадратного метра повинні і особи, які здають житлову нерухомість в оренду (лізинг).

Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси ( місця реєстрації) до 1 липня 2021 року .

Якщо Ви не отримали повідомлення-рішення через невідповідність податкової адреси із фактичним місцем проживання, слід негайно звернутися до податкового органу за місцем реєстрації для сплати належної суми податку.

Нагадаємо, ставки податку встановлюються за рішенням місцевих рад, але їх граничний розмір не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по регіонах можна дізнатися на сайті ДПС https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/cherkaska-oblast

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік заповнюється та подається фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України  від 25.04.2019 № 177 до 01 травня 2021 року.

Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність , які мають найманих працівників, за І кв. 2021 року подають розрахунок за формою 1ДФ з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та які мають найманих працівників, є податковими агентами у розумінні ст. 171 ПКУ та зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. «б»  п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Податковий розрахунок подається у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), тобто останній день подання податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року – 10 травня 2021 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Зокрема, об`єкти спадщини, успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%.

Громадяни – резиденти, які отримують спадщину від громадянина – резидента, але не відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня 2021 року. Сплатити суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно до 01 серпня 2021 року.

За вибором платника податків декларація подається до Центру обслуговування платників за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою. Декларацію також можна надіслати поштою або засобами електронного зв’язку.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що наказом ДПС України від 12.03.2021 № 280 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції.

У даному реєстрі надано перелік реєстраторів розрахункових операцій:

- які дозволені до первинної реєстрації;

- первинна реєстрація яких заборонена;

-виключених з Державного реєстру РРО, експлуатація яких не дозволяється.

З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за адресою tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/75217.html

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що затверджено нові форми податкової звітності з ПДВ та податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків. 

Звертаємо увагу, що з 16 березня 2021 року для платників податку забезпечено можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підлягають складенню за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, здійснених починаючи з 01.03.2021. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 310/35932. 

Головне Управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що одне  з найбільш поширених порушеньпри проведенні  документальних перевірок фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, це відповідальність за незберігання первинних документів, на підставі яких ведеться податковий облік.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку 1-3 групзобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань по податкам і зборам - у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

 За незабезпеченнязберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, штраф в розмірі 1020 гривень. За повторне порушення - 2040 гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що протягом січня-лютого поточного року можливістю здобути страховий стаж для отримання пенсії за рахунок добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування скористались 44 особи Черкащини, з них 21 особа уклала договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за попередні періоди та 23 особи – на майбутні періоди.

 Надходження єдиного внеску за січень-лютий 2021 року від платників єдиного внеску – добровільних учасників у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування  Черкащини становлять 1,7 млн грн, що на 0,4 млн грн або 30,8 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Нагадаємо, з якою метою та хто може взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Право на добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні мають особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями і не належать до кола платників єдиного внеску.

Існує два способи добровільної сплати єдиного внеску з метою збільшення

страхового стажу:

 1 спосіб: укладення договору про добровільну участь на термін не менше одного року (таким чином особа поступово може набувати необхідний їй страховий стаж – це страхування на майбутні періоди);

 2 спосіб: укладення договору про добровільну участь (одноразова сплата єдиного внеску) згідно якого особа одноразово може сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (період, який не врахований для обчислення пенсії, за який можливо здійснити сплату єдиного внеску, визначають територіальні відділення Пенсійного фонду України).       

Для того, щоб укласти договір добровільної участі, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання та надати такі документи:

- заяву за встановленою формою;

- копію трудової книжки (за наявності);

- виписку із системи персоніфікованого обліку (за формою ОК-5);

- копію документа, що посвідчує особу.

Протягом січня-лютого 2021 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 26,8 млн грн екологічного податку.

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анона Царюка до державного бюджету сплачено 16,3 млн  грн, до місцевих бюджетів – 10,5 млн гривень.

Із загальної суми  надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб'єкти господарювання міста Черкаси – 11,3 млн гривень.

Усього на території регіону зареєстровано 1903 платники екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або здійснюють розміщення відходів.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у  відповідності до п. 36.1 ст. 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Так, у відповідності до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зазначимо, що статтею 9 Закону України від 16.07.1999 року за №996 – ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, якщо документи відсутні, або з них не можливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та не містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо не має підтвердження того, що господарська операція відбулася або що такий документ можливо кваліфікувати як первинний та він не може підтверджувати здійснення господарської операції.

Більш того, відсутність первинного документу, його дефектність, свідчить також і не про виконання платником податків, свого податкового обов’язку, визначеного п. 36.1 ст. 36 п. 44.1 ст. 44 Кодексу, зокрема в частині визначення об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі належним чином складених первинних документів.

Не виконання податкового обов’язку, у відповідності до п. 109.1 ст.109 Кодексу є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність.

Дії платника податків будуть умисні, оскільки він удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом, зокрема в частині оформлення господарської операції належними первинними документами.

Вина буде підтверджуватися тим, що платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема оформивши господарську операцію належними первинними документами, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Перелік вказаних обставини, що свідчать про протиправність дій платника податків та його вину не є виключним, наведений як приклад можливого обґрунтування протиправності дій та вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення.

У свою чергу органи ДПС не позбавлені можливості встановлювати інші обставини які можуть свідчити про створення удавано, цілеспрямовано умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених законодавством вживати заходи для притягнення платника податків до фінансової відповідальності.

При цьому слід враховувати, що не у всіх випадках наявність певних обставин може свідчити про вчинення платником податків податкового правопорушення (отримання збитку від певної господарської операції, при отриманні прибутку за результатами звітного періоду). Виключно наявність комплексу належних та допустимих доказів, які свідчать про вчинення платником податків умисно, протиправного винного діяння, надають беззаперечно можливість органам ДПС притягнути його до фінансової відповідальності.

Притягнення до фінансової відповідальності, через встановлення протиправності дій платника податків та його вини, за окремі податкові правопорушення, визначені Кодексом, повинно здійснюватися органами ДПС починаючи з 01.01.2021 року, з моменту набрання чинності змін внесених до Кодексу Законом №466.

Враховуючи, що у відповідності до п. 112.5 ст. 112 Кодексу підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу, матеріали на підставі яких таке податкове повідомлення-рішення приймається, за окремі податкові правопорушення, визначені Кодексом, повинні містити обґрунтування протиправності дій та вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення.

З метою боротьби з нелегальним обігом пального на території Черкаської області працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області спільно з працівниками Головного управління ДФС у Черкаській області та працівниками Управління СБУ в Черкаській області 17.03.2021 проведено контрольно-перевірочні заходи. В ході яких було встановлено, що службовими особами однієї з АЗС, що розташована в м. Городище, здійснювалось зберігання та реалізація пального (дизельне пальне, бензин та скраплений газ) без відповідних дозвільних документів.

 За результатами вжитих заходів працівниками Головного управління ДФС у Черкаській області вилучено 56 тонн пального  на суму 1,4 млн гривень.

 На даний час перевірка триває, в ході якої досліджується питання законності  походження пального.

З початку 2021 року власники легкових автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Черкаської області 539 тис. грн транспортного податку. Із загальної суми 444,7 тис. грн сплачено юридичними особами,  фізичними особами - власниками елітних автівок сплачено 94,3 тис. гривень.

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України). Ставка транспортного податку становить з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування (п.267.4 ст. 267 ПКУ).

Сплачується транспортний податок за місцем реєстрації автомобіля:

- фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;

- юридичними особами - авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Звертаємо увагу, що платники податків, які мають електронний цифровий підпис, можуть сплатити транспортний податок за допомогою Електронного кабінету платника. Вхід до кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua , або через офіційний вебпортал ДПС (tax.gov.ua).

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє про збільшення випадків шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені або нібито за дорученням керівництва Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджери до керівників суб’єктів господарської діяльності області з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Зазначені особи пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

Дзвінки шахраїв зафіксовано з телефонних номерів мобільних операторів України (066) 863-74-98 та (095) 621-48-05.

Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів, адже своїми діями шахраї не лише наносять збитки підприємцям та підприємствам області, але й підривають авторитет органів Державної податкової служби.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати грошові кошти від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

У разі отримання інформації про такі пропозиції або про вчинення протиправних дій особами від імені чи під виглядом працівників ДПС - негайно повідомляйте підрозділи Національної поліції у Черкаській області, до компетенції яких входить розслідування вказаних фактів,  за номером телефону – 102.

Головне управління ДПС у Черкаській областізвертає увагу, що відповідно до ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Водночас ПКУ встановлені випадки, у яких така відмова є обов’язковою.

Так, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, згідно з пп. 298.2.3 ПКУ, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що абз. 3 п. 59.1 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, з урахуванням пп. 3 п. 293.8 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному)  періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Останній день подання єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи 19 березня 2021 р.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» введено нові штрафи для нотаріусів та рієлтерів за неповідомлення про укладення договорів оренди.

Зокрема, пунктами 119¹.1, 119¹.2 статті 119¹ Податкового кодексу України визначено, що порушення нотаріусом порядку або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії та порушення суб'єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості - передбачають накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

За такі повторні дії вчинені суб'єктом протягом року до якого вже було застосовано штраф за аналогічні порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Нагадаємо, відповідно до пп 170.1.5 ПКУ у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця. Повідомлення про нотаріальне посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості надсилаються державними та приватними нотаріусами до органів державної податкової служби у день посвідчення таких договорів. Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості».

Крім того, інформуємо, що нотаріус який посвідчує договір з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами щокварталу має подавати до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи її до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Форма Податкового розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4.

Також, нагадуємо, підпунктом 170.1.6 ПКУ передбачено, що суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації за встановленою формою. Форма Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 р. №497. Слід зазначити, що Інформація про укладені цивільно-правові договори (угоди) подається платниками до контролюючих органів в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).

Управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків  Головного управління ДПС у Черкаській області у січні - лютому  2021 року відшкодовано на рахунки платників податків 160,5 млн грн податку на додану вартість, що на 22,2  млн грн більше, ніж  за відповідний період 2020 року.

В цілому протягом січня - лютого 2021 року 86 платників Черкаської області отримали бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами на загальну суму 124,0 млн грн, в аналогічному періоді 2020 року бюджетне відшкодування отримали 94 суб’єкта господарювання на загальну суму   123,2 млн гривень.

Залишок невідшкодованого ПДВ на рахунки платників станом на 01.03.2021 складає 96,6 млн грн (69,7 млн грн - поточна заявка сум бюджетного відшкодування за звітний період січень 2021 року, 26,9 млн грн – суми, по яких тривають документальні позапланові перевірки за попередні звітні періоди).

Нагадаємо, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість  незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

Працівниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Черкаській області викрито схему формування «фіктивного» податкового кредиту на загальну суму 18,3 млн грн шляхом оформлення безтоварних операцій.

Встановлено, що посадові особи низки суб’єктів господарювання різних регіонів України відобразили у податковому обліку безтоварні операції та сформували для одного із товариств «фіктивний» податковий кредит, що призвело до ухилення останнім від сплати ПДВ на загальну суму 16,3 млн грн та завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування ще на 2 млн грн, а також подальшої легалізації доходів з метою переведення безготівкових коштів у готівку.

Матеріали направлено до правоохоронного органу для приєднання до кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР за ст. 212 та 364 КК України

16 березня 2021 року відбулось чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Черкаській області, яке провела голова ради  Лора Рубченко. В засіданні взяли участь начальник Головного управління ДПС у Черкаській області  Антон Царюк, заступники начальника Тетяна Харьковська та Анатолій Мовчан.

На початку засідання з вступним словом  виступив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області  Антон Царюк, який повідомив присутніх, що Головне управління ДПС у Черкаській області зацікавлене у якісній комунікації з громадськістю, проведенні конструктивного діалогу з інститутами громадянського суспільства.

Також керівник наголосив, що в цьому році вперше Громадська рада зустрічається в такому форматі та користуючись нагодою побажав плідної співпраці.

Антон Олександрович насамперед акцентував увагу на тому, що активізувались шахраї, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджер до керівників підприємств з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок) шляхом перерахування грошових коштів на карткові рахунки банківських установ України.

На засіданні заслухано звіт Голови ради про виконання плану роботи Громадської ради за 2020 рік та обговорено і затверджено план роботи на поточний рік.

Керівники та фахівці профільних структурних підрозділів надали вичерпні відповіді на проблемні питання малого та середнього бізнесу та проінформували щодо змін в законодавстві.

На завершення засідання  керівник Податкової служби Черкащини Антон Царюк зазначив, що у роботі будуть враховані всі зауваження і пропозиції,  та наголосив, що і надалі будуть робитись кроки назустріч, дослухатися до нагальних проблем громадськості і спільними зусиллями їх вирішувати. Подякував за співпрацю та побажав плідної роботи і надалі, всім успіхів та здоров’я.

У свою чергу голова Громадської ради Лора Рубченко  подякувала за  злагодженість у роботі та належну організацію засідання.

Головне управління ДПС в Черкаській області інформує, що перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року.

 Звертаємо увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» викладено у новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який містить таблиці звіту по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Так, розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

До контролюючих органів Розрахунок подається за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Розрахунок має шість додатків:

«Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);

«Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);

«Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);

«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);

«Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);

«Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку - розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Пунктом 11 Порядку № 408 визначено, що для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому, у разі реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, або анулювання реєстрації акцизних складів окремі графи розділів заяви заповнюються наступним чином:

у разі введення нових акцизних складів в експлуатацію:

- у розд. 2 «Дія та вид діяльності» (далі – Розділ 2) проставляються позначки «Реєстрація акцизного(них) складу(ів)» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

- у розд. 5 «Відомості про акцизні склади» (далі – Розділ 5) зазначається інформація про наявні акцизні склади, що введені в експлуатацію після реєстрації особи платником податку;

- графи 7 - 11 (інформація про документ, що підтверджує право власності чи користування приміщенням та/або територією, що належить до акцизного складу) Розділу 5 заповнюються лише у разі подання заяви із позначкою «Реєстрація акцизного складу» з обраним видом діяльності «Реалізація пального» у Розділі 2;

у разі зміни відомостей про акцизні склади:

- у Розділі 2 проставляється позначка «Зміни відомостей про акцизний(і) склад(и)» та позначка щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

- у Розділі 5 у графі 3 зазначається уніфікований номер акцизного складу, при цьому у разі зміни місцезнаходження акцизного складу у графі 6 зазначається його нове місцезнаходження;

- у разі анулювання реєстрації акцизних складів:

- у Розділі 2 проставляється позначка «Анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів)» та позначка щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

- у Розділі 5 зазначається уніфікований номер акцизного складу (графа 3).

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за січень-лютий 2021 року отримали 4,4 млн гривень. Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 0,5 млн гривень.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області  з початку 2021 року видано ліцензій :

• 2 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту),
• 1 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту),
• 1 - на право оптової торгівлі пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік,
• 1 - на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі,
• 23 - на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки),
• 3 - на право здійснення роздрібної торгівлі пальним,
• 433 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
• 385 - на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закупівля сільськогосподарської продукції фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку у населення оформляється такими первинними документами:

закупівельним актом (форму закупівельного акту наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, які затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 № 157), який необхідно складати з кожним продавцем;

закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148)). В таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником. У додатку 1 до Положення № 148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3 ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми») (за її наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).

За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, в січні  - лютому поточного рокукількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік в Головному управління ДПС в Черкаської області, склала 1298 платників податків, з них 233юридичні особи та 1075 фізичних осіб-підприємців. За аналогічний період 2020 року буловзято на облік в податкових органах області 1546платників податків,з них232юридичні особи та 1314 фізичних осіб-підприємців.

Так, всічні  - лютому 2021 рокупо909суб’єктах господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльностіфізичних осіб - підприємців, з них по 58 юридичних особах та по 851 фізичній особі - підприємцю. В порівнянні,в січні - лютому2020 рокуз ЄДР надійшли відомості про державну реєстрацію припинення по 1139платниках податків: з них по94юридичних особах та 1045 фізичних особах - підприємцях.

Крім того, Антон Царюк зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі ДРФО) всічні - лютому 2021 року зареєстровано 3137 фізичних осіб, у т.ч. – 116 іноземних громадян, а також було внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 3490фізичних особах Черкаської області. За аналогічний період 2020 рокубуло зареєстровано в ДРФО 2525фізичних осіб, у т.ч. 143 іноземних громадян, внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 8524 фізичних особах області.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує про проведення цільових аукціонів з продажу заставного майна боржників, а саме:

• кран баштовий КБ-308А, рік виробництва 1994. Максимальна висота підйому: при горизонтальній стрілі - 20 м, при піднятій стрілі - 30 м. Кран призначений для зведення житлових, промислових, адміністративних будівель і споруд висотою до 36 м і масою елементів, які монтує, до 8 тонн, початкова вартість - 247 350 гривень;
• огорожа (бетонний паркан), довжиною 114 погонних метрів, початкова вартість 19674,5 гривень.

Аукціони з продажу заставного майна відбудуться 26.03.2021р.

Реєстраційний внесок за лот - 17 грн, без ПДВ та гарантійний внесок - 10% від початкової ціни, що відповідно становить за лот (кран баштовий) - 24 735 грн, та (бетонний паркан) -  1 967,45 грн, без ПДВ.

Кінцевий термін приймання заяв про участь в аукціоні, сплати реєстраційного та гарантійного внесків – за один день до початку проведення аукціону (до 15:00 год. 25.03.2021р.).

Організатор аукціону Товарна біржа «Українські контракти».

Служба з організації аукціону знаходиться за адресами:

ТБ «Українські контракти»: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 19, 9 поверх, кім. 904, тел. (044)566-5432, (067)948-8117, (099)250-0816, час роботи з 10:00 год. до 17:00 год., перерва з 13:00 год. до 14:00 год.

Брокерська контора № 9 ТБ «Українські контракти» - ТОВ «Землеустрій та оцінка»: 18002, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 52/2, тел. (0472)54-48-90(89), час роботи з 10:00 год. до 17:00 год., перерва з 13:00 год. до 14:00 год.

Адреса веб-сторінки: http://www.tbuc.kiev.ua.

Додаткова інформація: тел. (067)948-8117, (0472)54-48-90(89).

Податкова накладна не надається.

Працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області проведено моніторинг ринку алкогольної продукції, що реалізується через мережу інтернет. Так, через пошукову систему вдалося знайти інтернет ресурс (інтернет магазин ALKO-SHOP), де  в телефонному режимі відбувається продаж міцних алкогольних напоїв в широкому асортименті: коньяк, горілка, текіла, віскі.

Зателефонувавши за номером мобільного телефону
зроблено замовлення інтернет магазин ALKO-SHOP. Замовлено коньяк "Азербайджанський" в упаковці ПЕТ пляшка об’ємом 5 л, з доставкою транспортного оператора «НОВА ПОШТА» у місті Черкаси.

При виїзді до вищезазначеного відділення «НОВОЇ ПОШТИ» по замовлення, отримано картонну упаковку, в якій знаходилася ПЕТ пляшка (місткістю 5 л.) з рідиною темного кольору з характерним запахом спирту. Дане замовлення відправлене з м. Черкаси (транспортного оператора «НОВА ПОШТА»).   

Рідину темного кольору з характерним запахом спирту направлено до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення експертизи на відповідність алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ та прийняття відповідного процесуального рішення.

За результатами проведених заходів слідчим управлінням ГУ ДФС у Черкаській області до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення та розпочато кримінальне провадження №32021250000000011 за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, Форма Податкової декларації з плати за землю (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9).

Податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, визначені п.48.3 ст.48 Податкового кодексу. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Крім цього, у відповідності до п. 48.4 ст. 48 Кодексу формою Декларації передбачено відображення інших обов`язкових реквізитів, зокрема,код виду економічної діяльності (КВЕД)платника та коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.

Декларація заповнюється з урахуванням приміток

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

уколонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, яку затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01листопада 2010 року за №1011/18306, та зазначено в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі XX.XX (далі - Класифікатор);

уколонці 3 вказується вид права на земельну ділянку - "1" (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або "2" (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

у колонці 4 - серія та номер документу, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);

уколонці 5 - дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць, рррр - рік;

уколонці 6 - номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) - послідовність цифр;

уколонці 7 - кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

уколонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками після коми);

уколонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками після коми);

(не допускається заповнення показників площ одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру/ одній земельній ділянці!)

у колонці 10 - нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації;

у колонці 11 - нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області(в гривнях з двома десятковими знаками) - для земель,  де не проведена нормативна грошова оцінка;

у колонці 12 - ставка земельного податку (у відсотках);

у колонці 13 - річна сума земельного податку станом на 01 січнязвітного року, яка розраховується за формулою:

гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 /100.

У разі подання щомісячної Декларації річна сума податку розраховується як для річної Декларації.

у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг;

у колонці 15 - розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

у колонці 16 - сума пільги зі сплати земельного податку.

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник  річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу;

уколонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на           01 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:

гр. 17 = гр. 13 - гр. 16.

Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17.

У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема:

уколонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої  земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації);

у колонці 3 - дата укладення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм — місяць, рррр - рік;

у колонці 4 - номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності (послідовність цифр);

у колонці 5 - дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм — місяць, рррр – рік;

у колонці 6 - номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки  (послідовність цифр);

уколонці 7- кадастровий номер орендованої земельної ділянки у форматі 0000000000:00:00:0000;

у колонці 8 - площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками після коми);

у колонці 9 - площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками  після коми);

(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру/ одній земельній ділянці!)

уколонці 10 - нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками);

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації;

уколонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);

уколонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 01 січня звітного року, яка розраховується за формулою:

гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр. 10 х гр. 11)/100.

Інформація у колонках 2 розділів І та ІІ, колонках 4 – 6 розділу І, колонках 3 – 6 розділу ІІ,  колонках 7 розділів І та ІІ (за наявності), колонках 8-9 розділів І та ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності/користування земельною ділянкою або у договорі оренди земельної ділянки, відповідно.

Загальні суми, зазначені у колонці 17 розділу І (за наявності у Декларації відмітки «земельний податок») та колонці 12 розділуІІ (за наявності у Декларації відмітки «орендна плата»), мають відповідати значенню колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ Декларації.

Рядки4–8розділу ІІІзаповнюютьсявразіуточненняподатковихзобов’язань.

Протягом січня-лютого 2021 рокув цілому по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету зменшився на 123,3 млн грн, або на 8,9 відсотків (з 1 383,5 млн гривень до 1 260,2 млн гривень).

У загальній сумі податкового боргу 707,9 млн грн, або 56,2 відсотків, – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства, та відсутній борг, стягнення якого призупинено рішеннями судових органів.

Протягом січня-лютого 2021 року за рахунок вжитих органами Головного управління ДПС у Черкаській області заходів із погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло 49,5 млн грн, що на 32,3 відсотків більше, ніж за відповідний період 2020 року (за січень-лютий минулого року – 33,5 млн грн, приріст 16 млн гривень).

До державного бюджету в рахунок погашення боргу надійшло 48,1 млн грн, до місцевого – 1,4 млн гривень. Надходження забезпечені за рахунок направлення податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 15 млн грн, стягнення з банківських рахунків боржників – 2,2 млн грн, стягнення через органи державної виконавчої служби – 22,8тис. грн, стягнення за рахунок вилучення готівки – 138,8 тис. гривень.

За січень-лютий 2021 року відкрито провадження у справах про банкрутство відносно 2 підприємств, загальна сума податкового боргу  яких складає 25,1 млн грн. Грошовими коштами від підприємств-банкрутів за січень-лютий 2021 року до бюджету надійшло 32,2 млн гривень.

 Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що  відповідно до змін, внесених законом України № 466 платники податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон 966) зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Так, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України № 966 зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку за формою, визначеною згідно з Законом 966, та  у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Звертаємо увагу, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід'ємною частиною (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону 966 зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

  Зазначимо, що відповідно до норм  п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки,  що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Отже, платники податку подають контролюючому органу фінансову звітність:

- разом з податковою декларацією за завітний період – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки  та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

 - разом з аудиторським звітом, який підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за завітним – річну фінансову звітність.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що фізичні особи, які перебували на загальній системі та щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування, нормами ПКУ не передбачено.

Фізичні особи, які перебували на спрощеній системі оподаткування та щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Звертаємо увагу, що 01 січня 2021 року набули чинності накази Мінфіна від 09.12.2020 р. №752«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №752) та від 17.12.2020 р. №783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – наказ №783)», згідно з якими викладено у новій редакції:

форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджену наказом Мінфіна від 19.06.2015 р. №578 зі змінами та доповненнями;

форму податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіна від 02.10.2015 р. №859.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за оновленою формою, у редакції Наказу №752, подається за податкові звітні періоди 2021 року (п. 2 Наказу №752).

Отже, у разі подання останньої податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до 01.04.2021, така декларація подається за формою у редакції чинній до 01.01.2021.

Податкова декларація про майновий стан і доходи, у редакції Наказу №783, подається з 01 січня 2022 року (п. 4 Наказу №783).

Протягом 2020 року,щоб скористатися правом на податкову знижку черкащани подали -4909 декларацій до Головного управління ДПС у Черкаській області. До повернення громадяни задекларували 13,1 млн грн раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що до основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки (передбачені у п.3 ст. 166 Податкового кодексу України), належать:

• частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;
• сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
• сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
• сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
• сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
• оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;
• сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;
• сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);
• сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Нагадуємо, що декларацію з метою оформлення податкової знижки необхідно подати у податкові органи не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо право на отримання знижки не використане протягом року, на наступний рік воно не переноситься.

Звертаємо увагу, що у  Центрах обслуговування платників створено усі умови для того, щоб задекларувати доходи громадяни могли зручно, комфортно і швидко.

Зазначимо, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області проведено заходи по відпрацюванню інтернет-торгівлі алкогольної продукції в м. Черкаси, в ході яких було здійснено замовлення алкогольної продукції (коньяк) в упаковці ПЕТ з доставкою до одного з відділень транспортного оператора поштового зв’язку.

В подальшому працівником було отримано замовлення та встановлено, що громадянин «К» здійснив відправлення ПЕТ пляшки (рідина темного кольору з характерним запахом спирту) через відділення транспортного оператора поштового зв’язку у м. Черкаси.

Вказану інформацію із зразком продукції в ПЕТ пляшці направлено до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення експертизи на відповідність алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ та прийняття відповідного процесуального рішення.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» із змінами та доповненнями визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер іторгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності у об’єктів господарювання, а Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями регулює питання сфери застосування РРО та/або ПРРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

Для отримання відповідного переліку платних послуг у сфері охорони здоров’я з метою застосування РРО та/або ПРРО пропонуємо Вам звернутися до Міністерства охорони здоров’я України, як органу, який здійснює ліцензування господарської діяльності з медичної практики.

Податківці Черкащини продовжують роз’яснювальну роботу середсуб’єктів господарювання щодо застосування  програмних РРО з 2021 року.

Під час зустрічей в торгівельних центрах Пасаж та Транзит, ПСК "Критий ринок"фахівцями надано роз’яснення щодо останніх  новацій та всіхнюансів щодо використання РРО. Приватних підприємців ознайомлено з  головними змінами, які внесені Законом України від 01 грудня 2020 року №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій часини суми застосованих штрафних санкцій».

Особливу увагу було зосереджено на питаннях: перенесення термінів обов’язкового застосування РРО; обов’язку застосування програмних РРО; переваг програмних РРО у порівнянні із традиційними касовими апаратами, так як ПРРО можна встановити на будь-який гаджет та зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні, а також надано роз’яснення щодо скасування штрафних санкцій.

Головною метою проведення вищезазначеного заходу це захист легального бізнесу та виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та безконтрольного обігу товарів.

     ГоловнеуправлінняДПСуЧеркаськійобластіінформує, щовідповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (п. 1 ст. 574 ЦКУ).

Згідно з ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 590 ЦКУ).
     Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна (іпотеки) є Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).

Відповідно до ст. 33 Закону № 898 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому ст. 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, визначено Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1255).

Згідно з ст. 24 Закону № 1255 звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із Законом № 1255.

При цьому позасудовим способом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому Законом № 1255 (ст. 26 Закону № 1255).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172-173 ПКУ.

Так, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентується ст. 173 ПКУ, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим п. 173.2 ст. 173 ПКУ передбачено як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 та п. 173.8 ст. 173 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомого та рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Крім того, абзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Враховуючи викладене, передача іпотекодержателю (обтяжувачу) права власності на предмет іпотеки (обтяження) в рахунок виконання основного зобов’язання за договором вважається продажем нерухомого або рухомого майна.

При цьому, якщо заставне майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), було придбано за рахунок коштів такого кредиту, то дохід, отриманий внаслідок такого відчуження, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо при реалізації заставного майна не виконуються умови абзацу другого п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується відповідно до норм ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

ГУ ДПС у Черкаській області повідомляє, що контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 95 ПКУ  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному КМУ (п. 95.4 ПКУ).

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1244.

Так, управлінням по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області за минулий рік вилучено готівки на 1,2 млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що правильне оформлення довідки про відсутність заборгованості міститься у Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджено наказом Мінфінувід 03.09.2018 року № 733.

Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява), форму якої затверджено дод. 2 до Порядку.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменуванняс уб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (абз. 6 п. 3 Порядку).

Для заповнення таких обов'язкових реквізитів у п. 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.

Зокрема у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.

Тож для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

- вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету МіністрівУкраїни або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);

- порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);

- дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);

- індивідуальну назву, що зазначається у лапках («...»).

Наприклад, заповнений на цій підставі п. 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у п. 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.

У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку.

Виходячи з вимогстатті 90 Цивільного кодексу юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Тож на основі даної інформації заповнюється п. 4 Заяви, де зазначається повний або скорочений варіант найменування суб'єкта до якого плану є те подавати Довідку.

Не припустимим є зазначення платниками у п. 4 Заяви, замість найменування суб'єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назвиплатника, який звертається із Заявою, зазначеної у п. 2 цієї ж Заяви.

Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення є причиною неприйняття такої Заяви.

Слід зазначити, що протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви, податковий орган готує Довідку або відмову у її наданні. Довідку у паперовій формі платник  отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Електронну форму Довідки платник отримує через особистий  електронний кабінет. Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

В рамках взаємодії Головне управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами 11.02.2021 прийняли участь в ZOOM конференції для територіальних громад на тему: "Заробітна плата, охорона праці та співпраця з Державною податковою службою для територіальних громад". Даний вебінар відбувся за підтримки територіального відділення Всеукраїнсткої громадської організації "Асоціація платників податків України" в Черкаській області, ТОВ "Академія Консалтингу та Аудиту" та Головного управління ДПС в Черкаській області.

Доповідачами були висвітлені найбільш актуальні питання для представників територіальних громад області та України в цілому. Зокрема, доповідачами від Головного управління ДПС у Черкаській області заступником начальника Юрієм Кучеренко і начальником управління податкового адміністрування фізичних осіб Володимиром Жаврідом були озвучені основні напрямки співпраці Головного управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами та подальші перспективи ефективної взаємодії.

Даний вебінар відвідали понад 50 представників з 5 областей України.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Звертаємо увагу, що згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим розд.1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг (абзац тринадцятий розділу 4 Наказу № 457).

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абзац дев’ятнадцятий розділу 4 Наказу № 457).

Враховуючи вищевикладене, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від         15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з     пп. 1,2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
     Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.      При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з абзацом першим п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку на доходи фізичних осіб від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Так, до продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента (абзац восьмий п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб для доходу у вигляді інвестиційного прибутку становить 18 відс. (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
     Водночас, п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто у 2021 році – 3180,0 гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що правильне оформлення довідки про відсутність заборгованості міститься у Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджено наказом Мінфінувід 03.09.2018 року № 733.

Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява), форму якої затверджено дод. 2 до Порядку.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменуванняс уб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (абз. 6 п. 3 Порядку).

Для заповнення таких обов'язкових реквізитів у п. 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.

Зокрема у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.

Тож для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

- вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету МіністрівУкраїни або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);

- порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);

- дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);

- індивідуальну назву, що зазначається у лапках («...»).

Наприклад, заповнений на цій підставі п. 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у п. 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.

У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку.

Виходячи з вимогстатті 90 Цивільного кодексу юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Тож на основі даної інформації заповнюється п. 4 Заяви, де зазначається повний або скорочений варіант найменування суб'єкта до якого плану є те подавати Довідку.

Не припустимим є зазначення платниками у п. 4 Заяви, замість найменування суб'єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назвиплатника, який звертається із Заявою, зазначеної у п. 2 цієї ж Заяви.

Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення є причиною неприйняття такої Заяви.

Слід зазначити, що протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви, податковий орган готує Довідку або відмову у її наданні. Довідку у паперовій формі платник  отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Електронну форму Довідки платник отримує через особистий  електронний кабінет. Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

ГУ ДПС у Черкаській області повідомляє, що контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 95 ПКУ  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному КМУ (п. 95.4 ПКУ).

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1244.

Так, управлінням по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області за минулий рік вилучено готівки на 1,2 млн гривень.

В рамках взаємодії Головне управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами 11.02.2021 прийняли участь в ZOOM конференції для територіальних громад на тему: "Заробітна плата, охорона праці та співпраця з Державною податковою службою для територіальних громад". Даний вебінар відбувся за підтримки територіального відділення Всеукраїнсткої громадської організації "Асоціація платників податків України" в Черкаській області, ТОВ "Академія Консалтингу та Аудиту" та Головного управління ДПС в Черкаській області.

Доповідачами були висвітлені найбільш актуальні питання для представників територіальних громад області та України в цілому. Зокрема, доповідачами від Головного управління ДПС у Черкаській області заступником начальника Юрієм Кучеренко і начальником управління податкового адміністрування фізичних осіб Володимиром Жаврідом були озвучені основні напрямки співпраці Головного управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами та подальші перспективи ефективної взаємодії.

Даний вебінар відвідали понад 50 представників з 5 областей України.

Протягом 2020 року,щоб скористатися правом на податкову знижку черкащани подали -4909 декларацій до Головного управління ДПС у Черкаській області. До повернення громадяни задекларували 13,1 млн грн раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що до основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки (передбачені у п.3 ст. 166 Податкового кодексу України), належать:

• частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;
• сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
• сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
• сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
• сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
• оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;
• сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;
• сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);
• сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Нагадуємо, що декларацію з метою оформлення податкової знижки необхідно подати у податкові органи не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо право на отримання знижки не використане протягом року, на наступний рік воно не переноситься.

Звертаємо увагу, що у  Центрах обслуговування платників створено усі умови для того, щоб задекларувати доходи громадяни могли зручно, комфортно і швидко.

Зазначимо, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області проведено заходи по відпрацюванню інтернет-торгівлі алкогольної продукції в м. Черкаси, в ході яких було здійснено замовлення алкогольної продукції (коньяк) в упаковці ПЕТ з доставкою до одного з відділень транспортного оператора поштового зв’язку.

В подальшому працівником було отримано замовлення та встановлено, що громадянин «К» здійснив відправлення ПЕТ пляшки (рідина темного кольору з характерним запахом спирту) через відділення транспортного оператора поштового зв’язку у м. Черкаси.

Вказану інформацію із зразком продукції в ПЕТ пляшці направлено до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення експертизи на відповідність алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ та прийняття відповідного процесуального рішення.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» із змінами та доповненнями визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер іторгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності у об’єктів господарювання, а Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями регулює питання сфери застосування РРО та/або ПРРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

Для отримання відповідного переліку платних послуг у сфері охорони здоров’я з метою застосування РРО та/або ПРРО пропонуємо Вам звернутися до Міністерства охорони здоров’я України, як органу, який здійснює ліцензування господарської діяльності з медичної практики.

     ГоловнеуправлінняДПСуЧеркаськійобластіінформує, щовідповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (п. 1 ст. 574 ЦКУ).

Згідно з ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 590 ЦКУ).
     Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна (іпотеки) є Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).

Відповідно до ст. 33 Закону № 898 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому ст. 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, визначено Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1255).

Згідно з ст. 24 Закону № 1255 звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із Законом № 1255.

При цьому позасудовим способом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому Законом № 1255 (ст. 26 Закону № 1255).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172-173 ПКУ.

Так, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентується ст. 173 ПКУ, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим п. 173.2 ст. 173 ПКУ передбачено як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 та п. 173.8 ст. 173 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомого та рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Крім того, абзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Враховуючи викладене, передача іпотекодержателю (обтяжувачу) права власності на предмет іпотеки (обтяження) в рахунок виконання основного зобов’язання за договором вважається продажем нерухомого або рухомого майна.

При цьому, якщо заставне майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), було придбано за рахунок коштів такого кредиту, то дохід, отриманий внаслідок такого відчуження, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо при реалізації заставного майна не виконуються умови абзацу другого п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується відповідно до норм ст.ст. 172 – 173 ПКУ.

Податківці Черкащини продовжують роз’яснювальну роботу середсуб’єктів господарювання щодо застосування  програмних РРО з 2021 року.

Під час зустрічей в торгівельних центрах Пасаж та Транзит, ПСК "Критий ринок"фахівцями надано роз’яснення щодо останніх  новацій та всіхнюансів щодо використання РРО. Приватних підприємців ознайомлено з  головними змінами, які внесені Законом України від 01 грудня 2020 року №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій часини суми застосованих штрафних санкцій».

Особливу увагу було зосереджено на питаннях: перенесення термінів обов’язкового застосування РРО; обов’язку застосування програмних РРО; переваг програмних РРО у порівнянні із традиційними касовими апаратами, так як ПРРО можна встановити на будь-який гаджет та зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні, а також надано роз’яснення щодо скасування штрафних санкцій.

Головною метою проведення вищезазначеного заходу це захист легального бізнесу та виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та безконтрольного обігу товарів.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє інформує, що Законом України від 04.12.2020 № 1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом              SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481).

Зокрема встановлено, що:

ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчена;

під час карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, не призупиняється дія ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для закладів громадського харчування.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві зазначаються реєстратори розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі алкоголем. При видачі ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем у додатку до неї зазначається адреса місця торгівлі і вказуються РРО, які знаходяться в цих місцях торгівлі. Річна плата за ліцензію справляється з кожного вказаного РРО.

Статтею 1. Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до Закону України від 23.12.1997 № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування - це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.

При державній реєстрації суб’єкт господарювання зазначає вид економічної діяльності, встановлений Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності». Цим класифікатором передбачена група діяльності - «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Тобто, відповідно до чинного законодавства заклади громадського харчування здійснюють діяльність, яка в Національному класифікаторі визначена як «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

З огляду на наведене, положення Закону № 481 щодо продовження на час карантину дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями мають розповсюджуватися на:

ліцензії, видані суб’єктам господарювання у яких основним видом діяльності е «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»;

ліцензії в частині зазначених в додатку до них РРО, які встановлені в місцях, де суб’єкт господарювання здійснює неосновний вид діяльності «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

Працівниками ГУ ДПС у Черкаській області спільно з працівниками ГУ ДФС у Черкаській області на виконання доручення начальника ГУ ДПС у Черкаській області щодо виявлення та усунення порушень у сфері незаконної інтернет торгівлі підакцизними товарами, в тому числі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах управлінням контролю за підакцизними товарами було здійснено контрольно – перевірочні заходи під час яких було встановлено, що одним із фізичних осіб – підприємців міста здійснюється торгівля підакцизною групою товарів, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах без відповідної дозвільної ліцензії через мережу інтернет та безпосередньо в приміщенні кальян-бару. Окрім цього, зазначена продукція реалізовувалася без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями.

За результатами вжитих заходів працівниками ГУ ДФС у Черкаській області вилучено підакцизної продукції на суму більше 15 тис. гривень.

За порушення вимог чинного законодавства суб’єкту господарювання загрожує штрафна санкція у розмірі 54 тис. гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).

Відповідно до пп. 1, 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 24 чеку. Форма фіскального касового чеку № ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки

розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Як повідомивначальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон Царюк, платниками податків Черкащини протягом січня 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено  909,7 тис грн рентної плати за користування природними ресурсами.

Зокрема, до державного бюджету за січень поточного року сплачено 528,7 тис грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 299,4 тис гривень (56,6 відсотка).

Також, до державного бюджету сплачено 3,4 тис грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 161,4 тис грн рентної плати за користування надрами та 64,5 тис грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж січня 2021 року сплачено 381 тис грн рентної плати, у тому числі: 66,8 тис грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 245 тис грн рентної плати за спеціальне використання води; 69,2 тис грн рентної плати за користування надрами.

Протягом 2020 року працівниками управлінням контролю за підакцизними товарами було проведено 299 фактичних перевірок, за результатами вжитих контрольно-перевірочних заходів донараховано до бюджету фінансових санкцій у сумі більше 22 млн гривень.

З поміж усіх виявлених порушень слід виділити найбільш резонансні, такі як:

32 факти порушень вимог статті 15³ ЗУ №481 (продаж сигарет поштучно, продаж неповнолітнім та на розлив для споживання на місці) на суму більше 245 тис. гривень;

33 факти безліцензійної роздрібної торгівлі алкогольними напоями на
суму більше 686 тис. гривень;

3 факти провадження безліцензійної оптової торгівлі пальним на суму 1,5 млн гривень;

4 факти безліцензійного зберігання пального на суму більше 2 млн  гривень;

22 факти провадження безліцензійної роздрібної торгівлі пальним на суму більше 6 млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Поряд з цим п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому, 01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацами першим та другим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Протягом січня  2021 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 1,5 млн грн екологічного податку.

         За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка до державного бюджету сплачено – 1 млн  грн, до місцевих бюджетів – 0,5 млн гривень.

         Із загальної суми  надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб'єкти господарювання міста Умань та Уманського району – 0,4 млн грн, Чорнобаївського району  - 0,3 млн гривень.

         Усього на території регіону зареєстровано 1903 платники екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або здійснюють розміщення відходів.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що у зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р.        № 1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609» територіальні органи ДПС з 1 січня 2021 року визначено органами ліцензування з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.

У зв’язку із зазначеними змінами, інформуємо суб’єктів господарювання, які за основним місцем обліку знаходяться в Головному управління ДПС у Черкаській області та  мають намір отримати, переоформити, внести черговий платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі повинні звертатись до Головного управління ДПС у Черкаській області.

У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі та/або оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), суб’єкту господарювання необхідно звернутись до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем провадження діяльності.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року       № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, платником самостійно здійснюється остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, платниками податку на доходи фізичних осіб – підприємцями подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом
10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Враховуючи викладене, у річній податковій декларації фізичної особи – підприємця поряд із доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Остаточний розрахунок суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб здійснюється із суми загального річного оподатковуваного доходу за звітний податковий рік.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, зазначена ним у річній податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання такої податкової декларації.

Як повідомив начальник  Головного управління ДПС у Черкаській області Антон  Царюк, за січень 2021 року до бюджетів усіх рівнів Черкаської області надійшло 1,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Це на 87 млн грн, або на 8 відсотків більше, ніж за січень 2020 року.

Збір до Державного бюджету України становить 542 млн грн, що на 17 відсотків, або на 77 млн грн більше порівняно з показником за січень минулого року, у тому числі ПДВ надійшло 379 млн грн, військового збору – 34 млн грн,  податку на прибуток – 9 млн гривень.

Місцеві бюджети Черкаської області отримали 581 млн гривень. У порівнянні з січнем минулого року надходження більші на 2 відсотків, або на 10 млн гривень. Зокрема, до місцевих бюджетів надійшло 340 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 140 млн грн єдиного податку, 60 млн грн земельного податку, орендної плати за землю та 16 млн грн акцизного податку.

Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 439 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з показником за січень 2020 року перераховано на 18 млн грн більше.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб є:

• фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
• доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх - нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними ПКУ (п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно з ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно з ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця ( п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 9 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177), у рядку 10.7 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 164.4 ст. 164 ПКУ доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У графі 3 рядка 10.7 Декларації вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;

у графі 6 рядка 10.7 Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ;

у графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відс, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Звертаємо увагу, що з корисною актуальною інформацією можливо ознайомитись на:   

https://www.facebook.com/tax.cherkasy/

https://ck.tax.gov.ua/

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з       п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи  фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) затверджені форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція № 859).

У розділі ІІІ Інструкції № 859 визначено порядок заповнення податкової декларації.

Так, у розділі IV «Загальна сума річного доходу» податкової декларації вказується загальна сума річного доходу, до якого включаються доходи, отримані з джерел їх походження в Україні та іноземні доходи.

У розділі VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до п. 8 розділу IІІ Інструкції № 859 у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність при заповненні податкової декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності має зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від  02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм  п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Податковий розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4 п. 170.6.   ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно доп.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни тагальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); 

г) операцій із зміни статі;  

д) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

е) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

ж) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних,затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 172.10 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ. Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно з ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, дохід від продажу фізичною особою нерухомого майна, отриманого у подарунок, що перебуває у власності менше трьох років, підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставками 5 відс. при отриманні доходу резидентом та 18 відс. при отриманні доходу нерезидентом.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної  ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування  окремо не визначається.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Пунктом 172.3 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) об’єкти нерухомості дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об’єкта нерухомості, визначеного:

у абзаці першому п. 172.1 ст. 172 ПКУ, не оподатковується;
у п. 172.2 ст. 172 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу. Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору (п. 172.4 ст. 172 ПКУ).

Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку на доходи фізичних осіб визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку (п. 172.6 ст. 172 ПКУ).

Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 ПКУ).

Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.)(п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з п. 179.6 ст. 179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою.

Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

З 1 січня 2021 року в Україні у зв’язку з врегулюванням територіального устрою відповідно до вимог постанови «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ, прийняттям Закону України «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» та внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

введені в дію 183 тисячі нових бюджетних рахунків у розрізі територіальних громад для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів;

змінені бюджетні рахунки за окремими кодами класифікації доходів бюджету;

відкриті нові небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску.

Інформація щодо реквізитів бюджетних та небюджетних рахунків була розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в Центрах обслуговування платників.

Зазначені процеси призвели до значного збільшення бюджетних рахунків та відповідної інформації про надходження платежів від Казначейства.

Органами ДПС у січні поточного року опрацьовано 4 млн розрахункових документів про сплачені суми податків на нові бюджетні рахунки та 2 млн розрахункових документів про сплату єдиного внеску.

Враховуючи великий обсяг масиву даних відображення сплачених сум в Електронному кабінеті відбувається поступово датою фактичного перерахування платниками сум до відповідного бюджету та / або фондів.

При цьому пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату не застосовуються.

У разі виникнення питань  щодо невідображення в Електронному кабінеті сплачених сум у січні 2021 року просимо звертатися за номерами телефонів контакт-центру ДПС 0800 - 501-007 або на «Пульс» ДПС (044) 284-00-07 для термінового їх вирішення.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Протягом  2020 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 73,7 млн грн екологічного податку.

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка до державного бюджету сплачено – 45,7 млн  грн, до місцевих бюджетів – 28 млн гривень.

Із загальної суми  надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб'єкти господарювання міста Черкаси – 44,7 млн  грн,  Черкаського району – 5,7 млн  грн,  Канівського району  - 2,9  млн  грн, міста Сміли –                          2,1 млн  гривень.

Усього на території регіону зареєстровано 1907 платників екологічного податку. Ці підприємства і установи на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або здійснюють розміщення відходів.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з пп. 1,2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.      При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Черкаській області Антон  Царюк, платниками податків Черкащини протягом 2020 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено  169,6млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.

Зокрема, до державного бюджету у 2020 році  сплачено 84 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 34,2 млн гривень (40,7 відсотка).

Також, до державного бюджету сплачено 33,8 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 15,2 млн грн рентної плати за користування надрами та 0,8 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж 2020 року сплачено       85,6 млн грн рентної плати, у тому числі: 50,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 28 млн грн рентної плати за спеціальне використання води,7,2 млн грн рентної плати за користування

Головне управління ДПС у Черкаській області у зв’язку набранням чинності  19 грудня 2020 року Постанови  Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1270 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі - постанова № 1270) у частині надання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) інформує  таке.

 Постановою № 1270, зокрема, внесено зміни до пункту 12^[1] Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами (далі - Порядок), визначено форми витягу з Реєстру (додаток 4 до Порядку) та повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі (додаток 5 до Порядку).

Так, відповідно до пункту 12¹ Порядку неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру.

Звертаємо увагу, що запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітнихосіб у порядку, визначеному законодавством.

За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4 до Порядку, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені у пункті 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 до Порядку.

Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

і Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

За повідомленням заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Юрія Кучеренка, в 2020 році кількість новостворених суб’єктів господарювання регіону, взятих на податковий облік, склала 7631 платник податків, з них 1309 юридичних осіб та 6322 фізичні особи-підприємця. В порівнянні, в 2019 році здійснено державну реєстрацію та взято на облік в податкових органах області 8479платників податків,з них 1439 юридичних осіб та 7040 фізичних осіб-підприємців.

Так, станом на 31 грудня 2021 року по 6320 суб’єктах господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) надійшли відомості про державну реєстрацію припинення юридичних осіб та/або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, з них по 484 юридичних особах та по 5836 фізичних особах - підприємцях. В порівнянні, в 2019 році з ЄДР надійшли відомості про державну реєстрацію припинення по 6868 платниках: з них по 628 юридичних особах та 6240 фізичних особах - підприємцях.

Крім того, Юрій Кучеренко зазначив, що в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі ДРФО) в 2020 році зареєстровано 11675 фізичних осіб, у т.ч. – 628 іноземних громадян, а також було внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 39849 фізичних особах Черкаської області. В порівнянні, в 2019 році було зареєстровано в ДРФО 17023фізичні особи, у т.ч. 859 іноземних громадян, внесено зміни до реєстраційних даних в ДРФО по 51637 фізичних особах області.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що пунктом 1 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 435), визначено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у контролюючих органах в один із таких способів:

в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розд. ІІІ Порядку № 435.

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 435 електронна форма Звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях.

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 435 Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ Порядку № 435, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник(п. 16 розд. ІІ Порядку № 435).

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що податок на прибуток - загальнодержавний прямий податок, який сплачується за рахунок прибутку організації (підприємства, банку, страхової компанії тощо), отриманого від здійснення господарської діяльності.  

Так, у 2020 році забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів 566,3 млн грн податку на прибуток. До державного бюджету мобілізовано 507,3 млн гривень. За рахунок сплати податку на прибуток місцеві бюджетипоповнилися на 59,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 133 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) платниками податку на прибуток з числа резидентів є:

суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових підприємств;

юридичні та фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (у порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Кодексу) при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

суб'єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39² Кодексу;

управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд;

з числа нерезидентів є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок на прибуток.

Зазначені платники подають податкові декларації з податку на прибуток за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 та п. 49.18.6 ст. 49 Кодексу).

Отже, для платників податку на прибуток останній день подання податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік – 1 березня 2021 року, останній день сплати податку на прибуток за 2020 рік – 11 березня 2021 року.

Водночас, подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств суб’єкти господарювання можуть засобами Електронного кабінету платника, адже пріоритетним напрямом у роботі податківців області є вдосконалення електронних сервісів та активне впровадження найсучасніших інформаційних технологій для покращення обслуговування платників податків.   Вказані заходи дозволяють  фахівцям Служби досить швидко та якісно опрацьовувати подану від суб’єктів господарювання звітність, а платникам – мінімізувати спілкування з податківцями.

Головне управління ДПС у Черкаській області  інформує, що для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Так, у відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 5 «Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску»;

помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску»;

помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України на небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску».

Так, згідно з абзацом першим п. 6 Порядку № 6 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиного внеску, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6 (абзац другий п. 6 Порядку № 6).

У разі невідповідності Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6, Заява залишається без задоволення (абзац третій п. 7 Порядку № 6).

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених сум єдиного внеску у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення (абзац третій п. 6 Порядку № 6).

У разі надходження Заяви від страхувальників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату таких коштів на небюджетний рахунок «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску» (абзац п’ятий п. 6 Порядку № 6).

Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

надсилається поштою;

в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Звертаємо увагу, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) - це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.

У 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі:                                       з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн). А отже, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з ЄСВ:

з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%);

за грудень – 1430 грн. (6500 х 22%).

Звертаємо увагу, на терміни сплати ЄСВ самозайнятими особами у 2021 році:

  фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

  фізичними особами - підприємцями, які обрали загальну систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:

за І квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);

за ІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);

за ІІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);

за IV квартал 2021 року - 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).     

Також з 01.01.2021 розширено коло осіб, які звільняються від сплати ЄСВ:

  для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов'язком для зазначених платників.

звільняються від сплати ЄСВ за себе фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.

звільняються від сплати єдиного внеску за себе:

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, звільнено від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ платників єдиного податку першої групи за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе.

Тобто єдиний внесок спрощенці першої групи не сплачують за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника першої групи.

Головне управлінні ДПС у  Черкаській області нагадує, що обов’язок  сплачувати єдиний внесок фізичними особами-підприємцями не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України № 2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», фізичні особи-підприємці сплачують за себе єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щоквартально до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, або щомісячно авансовим внеском – до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.

Таким чином, підприємці, які сплачують єдиний внесок щомісяця у жовтні за вересень, листопаді за жовтень, грудні за листопад 2020 року та січні 2021 року за грудень 2020 року повинні сплатити його суму у розмірі 1 100 грн.

Якщо єдиний внесок сплачується щоквартально, то за ІV квартал 2020 року необхідно сплатити 3 300 грн (1 100 грн х 3 місяці).

Нагадуємо, що з 04.01.2021 року кошти з єдиного внеску сплачуються платниками на нові рахунки, на які необхідно сплачувати єдиний внесок, розміщено на офіційному веб-порталі Територіальних органів в розділі «Бюджетні рахунки».

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 21.12.2020 Державною податковою службою України було проведено в автоматичному режимі списання податкового боргу платників податків, який обліковувався станом на 01.11.2020 та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання.

Основною умовою для списання була наявність у платника податків податкового боргу, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищував 3060,00 гривень.

За оперативними даними інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, фактично списано такого податкового боргу по 96 458 платникам податків Черкаської області на загальну суму 28 041 тис гривень. 

Списання зазначеного податкового боргу проведено на виконання вимог пункту 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внесеного Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Про результати операції «Урожай – 2020» повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяна Харьковська, яка відмітила, що в рамах проведення операції «Урожай – 2020» проведені комплексні заходи по контролю за виплатою заробітної плати працівникам зайнятим у сільському господарстві Черкащини.

Так, станом на 01.01.2021 виконання розрахункового показника по сплаті сільгосппідприємствами ПДФО із заробітної плати становить 101 відс., забезпечено надходження 920 млн грн при розрахункових 911 млн гривень.

Прогноз по сплаті сільгосппідприємствами ЄСВ виконано на 101,3 відс., надійшло 699 млн гривень.

За даними звітності з єдиного внеску встановлено, що в ході операції «Урожай-2020» 1154 сільгосппідприємства збільшили фонд оплати праці на 287 млн грн, додаткові надходження ПДФО від збільшення фонду оплати праці складають 52 млн грн.

За результатами проведеної роботи ДПІ та налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування (ОТГ), а саме, заслуховування сільгосппідприємств на засіданнях комісій з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення із 333 підприємств, по яких було встановлено ризики по недоплаті платежів із заробітної плати, досягли розрахункового середньомісячного фонду оплати праці 311 підприємств.

Також вона зазначила, що за 2020 рік до бюджету надійшло 622 млн грн ПДФО із орендної плати за паї.

Розмір орендної плати за 1 га ріллі, який в минулому році більш, ніж удвічі перевищував середній показник по Україні, збільшився ще на 4,3 відс. до 4,2 тис грн за 1 га.

Станом на 01.01.2021 залучено до оподаткування 17 тисяч одноосібників, якими сплачено податків із 201 млн грн доходів (+ 6 відс. до минулого року; 104,7 відс. виконання прогнозу). Середня сума доходу на 1 декларанта – одноосібника по області становить 11,9 тис гривень.

По власниках сільгосптехніки залучено до оподаткування 2,8 тис осіб на 50 млн грн доходу, в тому числі 516 власників комбайнів, якими задекларовано 20 млн грн доходів. Середня сума доходу на 1 декларанта – власника комбайну по області становить 40 тис гривень.

          Тетяна Харьковська зазначила, що у 2020 році операція  «Урожай – 2020» була спрямована на досягнення:

1. Легалізації доходів населення та збільшення надходжень до бюджетів та страхових фондів.
2. Виявлення орних земель, які обробляються без належних документів та сплати податків.
3. Збільшення доходів сільського населення за рахунок підвищення розміру заробітної плати та орендної плати за паї.

Робота податкової служби в рамках операції «Урожай – 2020» здійснювалась за напрямами:

- контроль за виплатою реальної заробітної плати, виявлення та легалізація праці найманих осіб;

- контроль за виплатою орендної плати за паї та сплатою відповідних платежів до бюджету;

- контроль за декларуванням доходів одноосібниками та власниками сільгосптехніки;

- виявлення фактів незаконного використання сільгоспугідь та не за цільовим призначенням;

- боротьба із схемами ухилення від оподаткування в сільському господарстві.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (ПСП), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Норми встановлені пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються працедавцем у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. № 1 ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 із змінами та доповненнями.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО у відповідному місяці.

Головне управління ДПС у Черкаській області  нагадує, що з 01.01.2021 розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами протягом 2020 року.

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) необхідно і одноосібникам, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При отриманні у 2020 році доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.

Звертаємо увагу, що Декларація за 2020 рік подається до 01 травня 2021 року.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий «Е-кабінет для громадян», який надає можливість:

доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

подання Декларації про майновий стан і доходи;

отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Вхід до Електронного кабінету – за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Так, платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області за 2020 рік видано 3729 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 3003 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, 1216ліцензій на провадження господарської діяльності в сфері обігу пального, з них 54 на роздрібну торгівлю пальним та на зберігання пального, 1162 ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за 2020 рік отримали 27,7 млн. гривень. Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 2,4млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області  нагадує, що справляння екологічного податку (далі - Податок) у 2021 році не змінилось  і регламентується статтями 240-250 Розділу VIII Податкового Кодексу (далі- Кодекс).

Так, статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації Податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі - Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, слід зазначити про обов’язковість складання платниками Податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі - Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

45 відсотків екологічного податку - до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за Викидів двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

55 відсотків - до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за Викидів двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад — 25 відсотків;

обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 30 відсотків;

бюджетів міст Києва та Севастополя - 55 відсотків.

Також, звертаємо увагу, що граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:

IV квартал 2020 року - 9 лютого 2021 року, а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2021 року;

• квартал ц.р. - 11 травня та 20 травня 2021 року відповідно;
• квартал ц.р. - 9 серпня та 19 серпня 2021 року відповідно;
• квартал ц.р. - 9 листопада та 19 листопада 2021 року відповідно;
• квартал ц.р. - 9 лютого та 19 лютого 2022 року відповідно.

Про результати кампанії декларування доходів за 2019 рік повідомила в.о начальника Головного управління  ДПС у Черкаській області Тетяна Харьковська.

Так, за минулий рік черкащани подали 36937 декларацій про майновий стан та доходи.  Зокрема 5475 особа подала декларації після граничного терміну (після 01.07.2020 року). Задекларовано за минулий рік 2757 млн. грн доходів та визначено 77,5 млн. грн зобов’язань по сплаті податку і збору.

Податкову знижку задекларували 4909 осіб – до повернення підлягає 12,5 млн. грн ПДФО.

Тетяна Харьковська звернула увагу, що з 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії громадян зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі - податкова декларація) та визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки.

Керівник податкової служби Черкащини, зазначила, що річну податкову декларацію про доходи за минулий рік, зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2020 року  громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської, за 2020 рік платники Черкаської області до загального фонду державного бюджету сплатили 63,4 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів.

До місцевих бюджетів платниками роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 186,8 млн грн акцизного податку.

Додатково місцеві бюджети отримали 21,2 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 37,5 млн грн, або на 125,1 відсотка.

Станом на 01.01.2021 в Черкаській області зареєстровано 2574 платника акцизного податку, зокрема: 11 – виробників алкогольних напоїв, 117 платників акцизного податку з пального, 15 платників з електричної енергії та 2431 платників з роздрібної реалізації підакцизних товарі

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким регулюються питання прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу, а саме:

списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (п. 23 підр. 10 розд. XX ПКУ).

Тобто, платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу за основним платежем (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01.11.2020, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню.

Ця норма щодо прощення фінансових санкцій не розповсюджується на:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Таке списання здійснюється у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Платники податків, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені, мають подати до податкового органу за місцем обліку такого податкового боргу заяву у довільній формі про наміри скористатися вказаними положеннями Закону №1072.

У такій заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник планує погасити протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072, що виник станом на 01.11.2020, а також зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних зобов’язань у повному обсязі.

За результатами моніторингу погашення платником податкового боргу та поточних податкових зобов’язань, у разі повної сплати платником основного платежу, штрафні санкції не застосовуються, а пеня – не нараховується.

Штрафні санкції та пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати податкового боргу з основного платежу, підлягають списанню за заявою платника податків.

Звертаємо увагу, що при погашенні податкового боргу застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу, визначена п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом 2020 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1780 справ, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2470 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 1291 справа на суму 1688 млн грн; за позовами органів ДПС області – 489 справ на загальну суму 782 млн гривень.

Так, за дванадцять місяців 2020 року розглянуто 762 справи на суму 963 млн грн та вирішено: на користь органів ДПС – 506 справ на суму 689 млн грн, на користь платників – 256 справ на суму 274 млн гривень.

До бюджетів усіх рівнів за результатами проведеної позовної роботи надійшло - 189,9 млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 01.01.2021 стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2020 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2021 року громадяни та самозайняті особи, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Для фізичних осіб – підприємців, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, граничний термін подання декларації до 10.02.2021 року.

Звертаємо увагу, що згідно вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

додаткове благо, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

доходи від продажу інвестиційних активів;

іноземні доходи.

В зазначених випадках громадяни, зобов’язані подавати податкові декларації про майновий стан і доходи.

Утім є випадки, коли особи можуть подати декларацію добровільно для отримання податкової знижки. При добровільній подачі декларації податки не сплачуються до бюджету, а повертаються платникам з надмірно сплаченого податку на доходи фізичних із заробітної плати в минулому податковому році.

Так, положеннями статті 166 Податкового кодексу визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема якщо громадяни сплачували протягом року:

за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення;

проценти за іпотечним житловим кредитом;

суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї;

на будівництво (придбання) доступного житла;

оплату вартості державних послуг, пов’язаних з всиновленням дитини;

переобладнання транспортного засобу;

допоміжні репродуктивні технології.

Слід зазначити, що правом на податкову знижку громадяни можуть скористатися упродовж усього 2021 року.

Отже, громадянам, які отримували у 2020 році доходи, з яких не сплачено податків, варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації про доходи. Враховуючи карантинні обмеження, в податковій службі рекомендують декларацію про доходи подавати в електронному вигляді через Електронний кабінет платника, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

Платник податків може подати декларацію про майновий стан і доходи особисто, уповноваженою на це особою або надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Протягом січня - листопада поточного року платники податків Черкаської області сплатили до зведеного бюджету 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 322,1 млн грн або на 6 відсотків більше за аналогічний період минулого року.

В тому числі, за листопад 2020 року платниками Черкаського регіону було сплачено 600,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 62,4 млн грн або на 11,6 відсотків більше ніж у листопаді 2019 року.

«Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин та виплата належної працівникові суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства», – зазначив в.о.  начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолій Мовчан.

В свою чергу, до державного бюджету сплачено 1,4 млрд грн, що на 80,5 млн грн або на 6 відсотків більше ніж у січні-листопаді 2019 року.

До місцевих бюджетів платниками регіону сплачено майже4,3 млрд грн, що на 241,6 млн грн або 6 відсотків перевищує минулорічний показник за аналогічний період.

Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 25 відсотків перерахованого податку на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету, 75 відсотків надходить на рахунки місцевих скарбниць, у тому числі об'єднаних територіальних громад.

Головне  управління  ДПС у Черкаській області  нагадує, що  01 грудня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 №649 (далі - Наказ №649), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.11.2020 за № 1143/35426, яким внесено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями (далі — Наказ № 897), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, зокрема:

форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - декларація) доповнено новим рядком 9, який заповнюється при поданні декларації платником податку на прибуток - юридичною особою за результатами діяльності інституту спільного інвестування. У зв’язку з цим рядок 9 вважається відповідно рядком 10;

у рядку 10 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації позицію «платника єдиного податку» змінено на «суб’єкта господарювання - юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування» та доповнено трьома новими позиціями «фізичної особи - підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність», «іноземної компанії» та «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи»;

у показниках декларації після рядка за кодом 06 доповнено новим рядком за кодом 06.1 КІК  такого змісту «Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії» та змінено редакцію рядка за кодом 17 щодо визначення податку на прибуток за звітний (податковий) період;

таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації

Також  викладено у новій редакції  такі  додатки до декларації: 

-додаток  ПН до рядка 23 ПН декларації;

-додаток  РІ до рядка 03 РІ декларації;

-додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації;

Певні зміни відбулись і в додатках ЗП, ВП та ПП.

Крім того декларація доповнена новими додатками:

-  додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

- додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації;

   -   додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації; додаток КЖ-ЦП до рядків 1.2 КЖ-ЦП, 1.3 КЖ-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КЖ-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації.

Додатково повідомляємо, шо з 01.01.2020 згідно з п. 2 Наказу № 649 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 923/29053.

Враховуючи зазначене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду - I квартал 2021 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує цикл публікацій стосовно  змін внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України та повідомляє наступне.

Однією із основних цілей прийнятих Законом №466 змін та доповнень до Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення є забезпечення реалізації положень Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі - Конвенція ВЕРS  MLI; для України набрала чинності з 01.12.2019), та спрямовані на впровадження в Україні дій (кроків) Плану протидій ВЕРS.

Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил ТЦ є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.

З метою продовження інформування в межах компетенції платників податків,  ДПС надає коментарі змін, внесених до Кодексу Законом №466 в частині податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі - ТЦ), суб’єктам господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях, зокрема щодо термінології, яку Законом № 466 введено для цілей ТЦ, а саме:

Щодо впровадження з 01.01.2021 контролю  щодо збільшення категорій суб’єктів, яким контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», має право надсилати запити про надання документів (інформації) щодо КО

Підпункт «а» пп 39.5.2.13 п39.5 ст 39 Кодексу (згідно якого контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», має право надсилати запити про надання  документів (інформації) щодо КО іншим платникам податків відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу) розширено іншими платниками податків, які з урахуванням інформації, отриманої від платника податків та/або від інших суб’єктів інформаційних відносин, володіють інформацією, необхідною для визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки». (На доповнення до сторін КО, що перевіряється, або платників податків, які були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції).

Щодо розширення обов’язків платників податків надавати письмові пояснення з питань, що стосуються предмета перевірки, а також прав контролюючих органів на отримання письмових пояснень платників податків під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки

Законом № 466 пункт 16.1 статті 16 «Обов’язки платника податків» Податкового кодексу доповнено підпунктом 16.1.15, згідно якого платники податків зобов’язані «забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий  запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження».

Одночасно Законом №466 пункт 20.1 статті 20 «Права контролюючих органів» доповнено підпунктом 20.1.46, згідно якого контролюючі органи мають право «під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження».

Щодо збільшення умов, за яких може бути проведена перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»

Перелік таких умов у підпункті 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу збільшено:

трьома рівнями документації з ТЦ (на заміну одного рівня локального файлу документації з ТЦ - після набрання чинності відповідних норм Податкового кодексу), а також випадками подання платниками податків заяви про намір провести пропорційне коригування.

Упродовж січня-листопада 2020 року роботодавці Черкащини сплатили до державного бюджету 397 млн грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата зросла більш ніж на 11,7 млн грн або на 7,9 відсотків.

В тому числі, у листопаді 2020 року на обороноздатність української армії платники сплатили 42,8 млн грн, що на 1,9 млн грн, або на 4,6 відсотків перевищує показник відповідного періоду 2019 року.

Позитивна динаміка сплати військового збору свідчить про сумлінність роботодавців регіону, котрі відповідально виплачують зарплату найманим працівникам, утримують та перераховують до бюджету збір, який зміцнює економічну безпеку України

Нагадуємо, що згідно з діючим законодавством, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Військовий збір повністю перераховується до державного бюджету.

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолія Мовчана, за одинадцять місяців поточного року платники Черкаської області до загального фонду державного бюджету сплатили 56,9 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених підакцизних товарів.

До місцевих бюджетів платниками роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 173,9 млн грн акцизного податку.

Додатково місцеві бюджети отримали 22,7 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 38,3 млн грн, або на 28,3 відсотка.

Станом на 01.12.2020 в Черкаській області зареєстровано 2572 платника акцизного податку, зокрема: 9 – виробників алкогольних напоїв, 109 платників акцизного податку з пального, 11 платників з електричної енергії та 2443 платників з роздрібної реалізації підакцизних товарів.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що протягом січня-листопада поточного року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1690 справ, стороною в яких виступають органи ДПС Черкаської області на суму 2436 млн гривень.

Загальну кількість справ, що перебували на розгляді, складають справи: за позовами платників податків до органів ДПС області – 1264 справ на суму 1683 млн грн; за позовами органів ДПС області – 426 справ на загальну суму 753 млн гривень.

За одинадцять місяців 2020 року розглянуто 651 справу на суму 778 млн грн. та вирішено: на користь органів ДПС – 413 справ на суму 487 млн грн, на користь платників – 238 справ на суму 291 млн гривень.

За результатами проведеної позовної роботи до бюджетів усіх рівнів надійшло 178,9 млн гривень.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області за одинадцять місяців 2020 року видано 3399 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2699 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, 1198ліцензій на провадження господарської діяльності в сфері обігу пального, з них 483 на роздрібну торгівлю пальним та на зберігання пального, 1145 ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

За повідомленням в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолія Мовчана, місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за одинадцять місяців 2020 року отримали 24,8 млн. гривень.

Також від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним отримано 2,3 млн гривень.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 грудня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць становить 2 189 гривень. Прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 270 гривень.

З 1 грудня 2020 року Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлюються такі показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років −1 921 грн;

дітей віком від 6 до 18 років – 2 395 грн;

працездатних осіб – 2 270 грн;

осіб, які втратили працездатність – 1 769 грн.

Звертаємо увагу, що показники прожиткового мінімуму впливають, зокрема, на розміри соціальних виплат та мінімальних пенсій.

Зміна розміру прожиткового мінімуму не впливає  на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України  залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року (ставок  єдиного податку  для 1 групи платників, розміру податкової соціальної пільги та розміру доходу, до якого вона застосовується тощо).

Підписуйтесь на канали інформування ДПС:

https://t.me/tax_gov_ua

facebook.com/TaxUkraine/

youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Порядок застосування податкової знижки передбачений статтею 166 Податкового кодексу, відповідно до якої податковою знижкою можуть скористатись громадяни, які сплачували проценти за користування іпотечним житловим кредитом, здійснювали пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік, за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти за себе чи за члена сім’ї першого ступеня споріднення, страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення, сплачували кошти на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним, здійснювали переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива тощо.

Для отримання податкової знижки громадянину необхідно подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують витрати. На підставі даних, зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи, посадовими особами контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки контролюючим органом проводиться документальна позапланова перевірка.

При виявленні перевіркою факту заниження або завищення суми податкового зобов’язання контролюючий орган направляє платнику податків податкове повідомлення – рішення, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Нагадаємо, для отримання податкової знижки за результатами 2019 року декларацію необхідно подати до 31 грудня 2020 року.

Якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:

загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;

повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.

Сума залишків акцизного податку,в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість подарунків – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Таким чином, якщо платником податку на доходи фізичних осіб отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 1180,75 грн. ( 4723 х 25 відсотків), то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 1180,75 грн., то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі - Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3       п. 291.4 ст. 291 Кодексу з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи (далі — платники податку) з 5 до 7 млн гривень.

Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідь на запитання про визначення у 2020 році граничного обсягу доходу, який надає право платникам єдиного податку (юридичні особи) перебувати у третій групі у зв’язку з його збільшенням, розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України в рубриці «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс» категорії 108 «Єдиний податок для юридичних осіб - суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)» підкатегорії 108.01.02 «Порядок визначення доходів та їх склад».

Враховуючи зазначене, під час подання платниками єдиного податку третьої групи (юридичні особи) податкової звітності за три квартали 2020 року та 2020 рік не застосовувати розрахунок граничних обсягів доходу до закінчення 2020 року у сумі 6 497 267,76 грн, який був відображений в питанні 5 Інформаційного листа № 9 від 08.04.2020 на офіційному веб порталі ДПС у підрозділі «Податки, збори, платежі» > «Інформаційні листи» (наразі вилучено).

Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку.

Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020 гривень).

Тобто, якщо податковий борг в сумі понад 1020 грн, який обліковується у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв:

у разі зміни ставки з 5 на 3 відсотки - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше - за 15 календарних днів);

у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності - не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше - разом з податковою декларацією платника податку).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 січня 2021 року запроваджуються марки акцизного податку нового зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року            № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів і зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Президент України Володимир Зеленський 07 грудня 2020 року підписав Закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 04.12.2020 року.

Так, Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом» № 1071-ІХ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 000 гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

та фізичні особи-підприємці не зможуть отримати допомогу, якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом; якщо у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.

Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину.

Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців.

Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з ЄСВ є заборгованість.

Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Також Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом » № 1072-ІХ.

Документ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.

Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 грн.

Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує  6 800 грн.

Ці податкові стимули допоможуть бізнесу не накопичити податкові борги, якщо доведеться призупинити діяльність. У комплексі з іншими законопроектами це дасть змогу підприємцям підготуватися до можливого локдауну і пройти його без серйозних втрат.

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.

Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.

Вищезазначені Закони набрали чинності 10 грудня 2020 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон № 592) внесено низку змін до Закону   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у разі якщо вони отримують:

- пенсію за віком;

- за вислугу років;

- є особами з інвалідністю;

- досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України № 2464-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою-підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадаємо, зазначені зміни внесено Законом № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання та Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників

10 грудня Міністерство фінансів України повідомило, що Кабінет Міністрів України на засіданні 9 грудня затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Він визначає умови та механізми надання одноразової компенсації для відшкодування витрат, понесених під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки затвердженому порядку держава зможе надати компенсації тим підприємствам, які будуть змушені призупинити свою діяльність через карантинні заходи, що можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні.

Для цього Кабінет Міністрів України затвердив Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників.

Зокрема, ці порядки визначають:

- вимоги до суб’єктів;

- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;

- встановлення форми подання заяви;

- обрахунок ДПС сум компенсації;

- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати ЄСВ.

За матеріалами Міністерство фінансів України https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_poriadok_nadannia_odnorazovoi_kompensatsii_pidpriiemtsiam_iaki_prizupiniat_svoiu_diialnist_cherez_karantinni_zakhodi-2590

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).

Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківська установа на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства абзацом першим п. 54 розд. V Положення № 148.Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.

Таким чином, за порушенням термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів       № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

 У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 із змінами і доповненнями (далі – Правила).

Відповідно до п.п. 2 п. 42 Правил на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:

найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;

найменування населеного пункту, району, області;

поштовий індекс; країна призначення.

Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються (абзац перший п. 46 Правил). Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил). Згідно з п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Абзацом першим та другим п.73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання (абзац четвертий п. 73 Правил).

Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:

загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;

повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.

Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 січня 2021 року запроваджуються марки акцизного податку нового зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року            № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів і зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Президент України Володимир Зеленський 07 грудня 2020 року підписав Закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 04.12.2020 року.

Так, Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом» № 1071-ІХ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 000 гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

та фізичні особи-підприємці не зможуть отримати допомогу, якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом; якщо у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.

Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину.

Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців.

Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з ЄСВ є заборгованість.

Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Також Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом » № 1072-ІХ.

Документ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.

Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 грн.

Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує  6 800 грн.

Ці податкові стимули допоможуть бізнесу не накопичити податкові борги, якщо доведеться призупинити діяльність. У комплексі з іншими законопроектами це дасть змогу підприємцям підготуватися до можливого локдауну і пройти його без серйозних втрат.

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.

Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.

Вищезазначені Закони набрали чинності 10 грудня 2020 року.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання та Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників

10 грудня Міністерство фінансів України повідомило, що Кабінет Міністрів України на засіданні 9 грудня затвердив Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Він визначає умови та механізми надання одноразової компенсації для відшкодування витрат, понесених під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Завдяки затвердженому порядку держава зможе надати компенсації тим підприємствам, які будуть змушені призупинити свою діяльність через карантинні заходи, що можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні.

Для цього Кабінет Міністрів України затвердив Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання для обліку відповідних показників.

Зокрема, ці порядки визначають:

- вимоги до суб’єктів;

- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;

- встановлення форми подання заяви;

- обрахунок ДПС сум компенсації;

- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати ЄСВ.

За матеріалами Міністерство фінансів України https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_poriadok_nadannia_odnorazovoi_kompensatsii_pidpriiemtsiam_iaki_prizupiniat_svoiu_diialnist_cherez_karantinni_zakhodi-2590

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до              п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість подарунків – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Таким чином, якщо платником податку на доходи фізичних осіб отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 1180,75 грн. ( 4723 х 25 відсотків), то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 1180,75 грн., то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон № 592) внесено низку змін до Закону   № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у разі якщо вони отримують:

- пенсію за віком;

- за вислугу років;

- є особами з інвалідністю;

- досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України № 2464-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою-підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадаємо, зазначені зміни внесено Законом № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).

Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківська установа на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства абзацом першим п. 54 розд. V Положення № 148.Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.

Таким чином, за порушенням термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі - Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3       п. 291.4 ст. 291 Кодексу з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи (далі — платники податку) з 5 до 7 млн гривень.

Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідь на запитання про визначення у 2020 році граничного обсягу доходу, який надає право платникам єдиного податку (юридичні особи) перебувати у третій групі у зв’язку з його збільшенням, розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України в рубриці «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс» категорії 108 «Єдиний податок для юридичних осіб - суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)» підкатегорії 108.01.02 «Порядок визначення доходів та їх склад».

Враховуючи зазначене, під час подання платниками єдиного податку третьої групи (юридичні особи) податкової звітності за три квартали 2020 року та 2020 рік не застосовувати розрахунок граничних обсягів доходу до закінчення 2020 року у сумі 6 497 267,76 грн, який був відображений в питанні 5 Інформаційного листа № 9 від 08.04.2020 на офіційному веб порталі ДПС у підрозділі «Податки, збори, платежі» > «Інформаційні листи» (наразі вилучено).

Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку.

Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020 гривень).

Тобто, якщо податковий борг в сумі понад 1020 грн, який обліковується у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця).

Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв:

у разі зміни ставки з 5 на 3 відсотки - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше - за 15 календарних днів);

у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності - не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше - разом з податковою декларацією платника податку).

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з        п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі –ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що при заповненні Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 для електронної печатки програмного реєстратора розрахункових операцій вказуються у:

     колонці 1 – назва суб’єкта господарювання;

     колонці 2 – податковий номер суб’єкта господарювання;

     колонці 3 – ідентифікатор ключа суб’єкта з печатки суб’єкта господарювання;

     колонці 4 – роль (касир/старший касир).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Головне управління ДПС у Черкаській областінагадує, що порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 919/29049 (далі – Порядок). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – наказ № 317), який набрав чинності з 01 серпня 2020 року, внесені зміни до Порядку, зокрема, виключено обов’язок суб’єкта господарювання щодо реєстрації та застосування журналу використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, з 01.08.2020 суб’єкти господарювання не зобов’язані реєструвати та вести журнал використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Водночас, суб’єкт господарювання за власним бажанням може продовжувати вести зареєстрований до дати набрання чинності наказом № 317 журнал до моменту його закінчення чи скасування його реєстрації або вести такий журнал для внутрішнього обліку операцій з торгівлі валютними цінностями.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені  п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Так, згідно з пп. 298.1.1  п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Нагадуємо, що для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2020 року

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.