Сьогодні у селі Козацькому провели в останню путь ватутінця, героїчного захисника, старшого оператора 2 відділення 1 протитанкового взводу, який поліг на полі битви, захищаючи Україну від ненависних московитів, Самойленка Андрія Миколайовича.
Зустрічали Героя в пошані ставши на коліна і проводжали до місця останнього спочинку живим коридором. Під час прощання глибокі слова співчуття від імені громади рідним і близьким висловив міський голова Олександр Заборовець.
Андрій народився 19 червня 1980 року в м. Кіров Курської області (росія). Згодом батьки переїхали до міста Ватутіне. Шкільні роки пройшли у Ватутінській загальноосвітній школі № 1, яку закінчив у 1997 році.
Продовжив навчання в Тальянківському технікумі. Закінчив його у 2001 році де здобув спеціальність механіка. По закінченню навчального закладу працював у професійно – технічному училищі села Козацького, де проживав разом з батьками. Тривалий термін працював далекобійником.
27 липня 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України.
21 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка Луганської області Андрій загинув. Йому навіки залишиться 42.
Ми запам’ятаємо нашого Героя веселим, доброзичливим, життєрадісним, привітним, справедливим, товариським, відповідальним, старанним, мужнім і хоробрим, з високим почуттям патріотизму – саме таким був Андрій Миколайович.
Його ім'я на віки буде вписане в літопис нашої громади, краю та України.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та добрий і світлий спомин про мужнього Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у нашій пам’яті та у пам'яті тих, хто добре Андрія знав, поважав і любив.
Ми висловлюємо глибокі співчуття батькам Героя - Катерині Павлівні та Миколі Андрійовичу, які втратили єдиного сина, свою надію і опору. Схиляємось перед ними у великій пошані за виховання відданого Українському народу сина-патріота. Також щиро співчуваємо рідним, близьким та знайомим загиблого земляка.
Нехай Господь прийме світлу душу Андрія у своє небесне царство.
Він буде вічно жити у наших споминах, адже Герої не вмирають, доки про них пам'ятають!
