77 років тому закінчилася найкровопролитніша війна ХХ століття. Цей глобальний збройний конфлікт тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі (фашистський альянс) та антигітлерівську коаліцію («союзники»).

Війна, яка забрала мільйони невинних життів, стерла з лиця землі значну кількість населених пунктів. В багатьох каїнах, де ступав фашистський чобіт, земля була скроплена кров’ю українців, поляків, євреїв, грузинів, казахів та інших народів.

Завершенням війни знаменувало підписання Акту про капітуляцію Японії. Ця подія сталася 2 вересня 1945.  Від Радянського Союзу на цьому доленосному документі поставив підпис генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, уродженець Черкащини  - села Косенівка Уманського району.

З тієї події минуло багато часу, і мало залишилося живих учасників Другої світової війни. І наш святий обов’язок дякувати сивочолим ветеранам щодня, адже вони віддали війні свою молодість для того, щоб молодість була у нас.

Сьогодні, в цивілізованому ХХІ столітті, питання війни й миру - гострі та актуальні, як ніколи. Як сказав колись Олександр Довженко крилату фразу – моя "Україна в огні".  І цей пекельний вогонь знову шириться країною, тепер вже рашистський чобіт топче нашу землю: гинуть захисники та мирні люди, руйнуються міста та села.

Найголовніше в чому прорахувався ворог - в готовності українців зі зброєю в руках та голіруч захищати рідну землю, в незламності нашого духу та патріотизмі не на словах, а на ділі. Важкі випробування, одна на всіх біда й спільна радість, невдачі і перемоги - все це остаточно згуртувало нас у сучасну українсько-європейську політичну націю. Націю, яка стоїть на міцній основі спільного і сильного громадянства й патріотизму. І ми впевнені, що перемога буде за нами, і пройде небагато часу і слово "Перемога" лунатиме в кожній родині.