На вшанування багатовікової icтopiї українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року №987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.
Ще до християнізації Pyci жовто - блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто блакитними кольорами. З XVIІІ століття полкові та сотенні прапори війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, постаті святих.
Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської "весни народів". Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах використовували під час Шевченківських та інших свят у Галичині, Буковині та Закарпатті.
На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905 - 1907 років. Із падінням царату ціi барви були вже загальновизнаною українською символікою. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25 тисячна маніфестація солдатів-українців i студентської молоді в Петрограді, а 29 березня в Києві під час свята свободи українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами.
31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор i виконали "Ще не вмерла Україна". 1 квітня у Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація, на якій тисячі солдат-українців Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: "Вільна Україна", "Вічна пам'ять борцям за волю", "Війна до перемоги". У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України i за її межами відбулися подібні акції під синьо-жовтими прапорами. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ - полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше на еcмінці "Завидний" з ініціативи керівника української ради корабля Івана Прокоповича.
Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР. 29 квітня на есмінцях i лінкорах, що базувалися у Севастополі підняли українські прапори. Флагманський корабель "Георгій Побідоносець" подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом.
За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися piзні cлужбові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо - жовтих барвах.
Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий.
На Підкарпатськй Pyci, яка увійшла до Чехословаччини, 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.
Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року українські націоналісти вивісили його із написом "УВО до 10 річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра. На початку 1930-х років з'явився гімн ОУН зi словами: "Під синьо-жовтим прапором свободи з'єднаймо весь великий нарід свій”. У квітні 1941-го другий великий збip ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.
У другій половині ХХ століття синьо-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Георгій Москаленко (студент вечірнього відділення наргоспу) та Віктор Кукса (робітник), які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс - прапор мали побачити студенти i робітники заводу ”Більшовик", що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КДБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно З та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Tepнопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам'яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року - Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з'явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня над Львівською ратушею; 24 липня урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України.
Це стяг iз двох рівновеликих горизонтальних смуг синього i жовтого кольорів, iз співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втілення національної єдності, честі та гідності. традицій державотворення, історії та сьогодення.
Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту національної пам'яті Олена Охрімчук та Ганна Байкеніч
