23-й Саміт Україна – ЄС, який відбувся 12 жовтня в Києві за участю Президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, став важливим етапом розвитку політичного діалогу та поглиблення інтеграції між нашою державою та Євросоюзом. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква.

«Євросоюз розвивається, розвивається Україна, і наші відносини стають дедалі амбіційнішими, а відповідно – збільшуються й результати наших переговорів і плани на майбутнє», – сказав він, коментуючи підсумки зустрічі.

Заступник керівника Офісу Глави держави акцентував увагу на Спільній заяві, яку схвалили Президент України та очільники європейських інституцій за результатами Саміту. Заява складається з 25 пунктів і містить ключові досягнення та домовленості сторін. Такий обсяг документа свідчить про дедалі ширший і більш всеосяжний двосторонній порядок денний між Україною та Європейським Союзом, переконаний Ігор Жовква.

Він виокремив три основні блоки Спільної заяви: зовнішньополітичний, економічний та питання впровадження реформ.

У економічному блоці документа зафіксовані досягнення у сфері економіки та прописані подальші перспективи. Зокрема, що Україна почне ще глибшу інтеграцію у внутрішній ринок Євросоюзу. За словами Ігоря Жовкви, таких положень у спільних заявах України та ЄС досі не було.

«Дуже характерно, що це положення з’явилося в пункті про європейські прагнення та європейський вибір України – такого поєднання ми раніше також не мали», – додав він.

Крім того, в документі відзначено основні успіхи України в імплементації Угоди про асоціацію та інтеграції з європейським ринком, а також вказано подальші плани – наприклад, угода про «промисловий безвіз». Домовлено якнайшвидше завершити другу фазу попередньої оціночної місії української інфраструктури якості з тим, щоб вийти на початок офіційних переговорів уже наступного року, повідомив Ігор Жовква.

У політичній частині Спільної заяви багато уваги приділено питанню безпеки – йому в документі присвячено аж сім пунктів. За словами Ігоря Жовкви, поряд з традиційними сигналами про підтримку з боку ЄС суверенітету й територіальної цілісності України чітко сказано, що Росія є стороною конфлікту на Донбасі. Також чітко підтримано необхідність деокупації Криму та засвідчено підтримку Кримської платформи й декларації, яку схвалили держави – члени ЄС.

Крім того, як розповів заступник керівника Офісу Президента, наразі в ЄС опрацьовується можливість започаткування військової дорадчо-тренувальної місії ЄС в Україні за підтримки литовської сторони.

«Враховуючи, що 2022 рік був визначений в ЄС роком європейської оборони, лідери домовилися посилити взаємодію й діалог у цій сфері, зважаючи на те, що від безпеки України залежить і безпека всієї Європи», – зауважив він. 

У питанні впровадження реформ в Україні Європейський Союз чітко підтримав судову реформу й закони, ухвалені для її реалізації. Крім того, відзначено успіхи Глави держави в антикорупційній політиці. Євросоюз також відзначив зусилля Президента України у напрямку деолігархізації, привітав ухвалення відповідного законодавства та зауважив необхідність його повної імплементації.

Також, за словами заступника керівника Офісу Президента, важливою темою Саміту Україна – ЄС стала енергетична безпека Європи.

«У той час коли Росія використовує газ як зброю, ми не могли про це не поговорити під час Саміту й не зафіксувати у Спільній заяві», – сказав Ігор Жовква.

За його словами, у документі чітко вказано, що Росія не має права використовувати газ як зброю проти України. ЄС укотре підтримав гарантії транзиту газу територією нашої країни після 2024 року. Також було чітко відзначено, що будь-які нові газогони мають відповідати вимогам Третього енергетичного пакету ЄС.

«Дуже важливо, що і в Спільній заяві, і за результатами Саміту було домовлено розпочати діалог високого рівня з питань енергетики. Це означає, що Україна буде долучена до діалогу з усіма державами – членами ЄС, і не лише щодо питань газу», – наголосив Ігор Жовква.

Як повідомив заступник керівника Офісу Глави держави, під час Саміту, зокрема, предметно обговорювалося потенційне об’єднання енергетичних систем України та ЄС, заплановане на 2023 рік. Також було домовлено про початок стратегічного діалогу щодо перспективних напрямів розробки відновлюваних джерел енергії та використання українських газових сховищ.

Багато уваги учасники зустрічі приділили питанню цифрової економіки. Було позитивно відзначено інтеграцію України до цифрового ринку Євросоюзу.

Загалом, констатував заступник керівника Офісу Президента, можна сказати, що було досягнуто тих результатів, яких прагнула Україна: зафіксовано досягнення нашої держави та визначено подальші кроки.

«На сьогодні здобутки значні, але під час Саміту визначено й декілька важливих проектів, які ми реалізовуватимемо і звіт про їхнє виконання обговоримо вже під час наступного Саміту», – зазначив Ігор Жовква.

Після завершення роботи над Угодою між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, яка була підписана в межах цьогорічного Саміту, головною темою переговорів у галузі інфраструктури стало питання лібералізації автомобільних перевезень та спільні проекти у сфері транспортної авіації.

Крім того, як наголосив заступник керівника Офісу Президента, укладено важливі угоди, зокрема про участь України у програмах «Горизонт Європа», яка стосується  підтримки науки та інновацій, та «Креативна Європа» щодо підтримки українських письменників, режисерів, музикантів, журналістів тощо.

«Загалом 23-й Саміт став спільним успіхом України та Європейського Союзу. Сьогодні було підбито важливі підсумки та визначено пріоритети на наступний рік», – резюмував Ігор Жовква.