Сьогодні, 12 квітня, в еру цифрових технологій виконується 60 років, з того дня, коли весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери – ери космічних польотів. За рішенням Міжнародної авіаційної федерації 12 квітня відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики та, за рішенням 65 - ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, Міжнародний день польоту людини в космос.
Уперше в світі 12 квітня 1961 року громадянин Радянського Союзу Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотованих космічних польотів. Політ тривав усього 108 хвилин. О 10.55 корабель із космонавтом успішно приземлився біля села Смілівки Саратовської області (нині – Росія). До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики.
Сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснили посадки на Місяць і Венеру, здійснюється активне вивчення Сонячної системи, але перший політ людини був найважчим і найнебезпечнішим, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.
За сучасними оцінками, успішність результату польоту становила не більш як 46%, що пояснюється тією квапливістю, з якою йшла підготовка до нього: тодішнє керівництво СРСР хотіло будь-що випередити американців у змаганні за підкорення космічного простору. Серед організаторів і керівників польотів був українець Сергій Корольов, ім’я якого золотими літерами вписано в історію космонавтики.
Юрій Гагарін відкрив дорогу до зірок. Після нього у космічному просторі побувало близько 600 землян різних націй. Вони виходили у відкритий космос, ступали на місячний ґрунт, виконували важливі наукові експерименти, били рекорди. Уже третім полетів уродженець Білоцерківщини Павло Попович, який до кінця життя не забував свого українського коріння.
12 квітня Україна також святкує День працівників ракетно-космічної галузі, який був встановлений Указом Президента України від 13 березня 1997 року. Варто зазначити, що українські науковці зробили визначний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Наші вчені були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила до п’ятірки провідних країн світу за кількістю космічних запусків, але сьогодні, переважно через брак фінансування галузі, втрачає раніше завойовані позиції. Зараз головним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, зокрема участь у реалізації міжнародних проектів.
Першим і єдиним астронавтом незалежної України був Леонід Каденюк - льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації. Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання "Колумбія" місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження. У період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському БТКК "Колумбія".
Леонід Костянтинович згадував: «Кожну вільну хвилину я і мої колеги використовували для спостереження і фотографування Землі та космосу. Такі заняття були найулюбленішими, а я вважав їх ще одним вражаючим і надзвичайно цікавим експериментом на борту "Колумбії». 2018 року українського космонавта не стало...
Нині Україна намагається реанімувати космічну галузь в державі. Кабінет міністрів у січні 2021 року вже затвердив концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки. Це є першим кроком до фактично порятунку високотехнологічного сегмента вітчизняного машинобудування. Заплановано на основі концепції в стислі терміни завершити розробку та нормативне затвердження Державної програми розвитку ракетно-космічного комплексу України.
За інформацією Інтернет видань
