Розмір допомоги по безробіттю для вивільнених осіб по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП залежить від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати особи.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями, а для осіб передпенсійного віку – 720 днями.

Розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 650 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий прожитковий мінімум з 01 січня складає 2270 грн, відповідно верхнє обмеження розміру допомоги по безробіттю складає 9080 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір допомоги по безробіттю буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Дані про заробітну плату центри зайнятості отримують з відповідного державного реєстру. В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Так, за наявності страхового стажу понад 10 років допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від розміру середньої заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1800 грн. Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Якщо внаслідок певних обставин вивільнений працівник не реєструється відразу після звільнення з роботи в службі зайнятості і проходить значний час до такої реєстрації, то він може втратити право на допомогу по безробіттю в залежності від середньої заробітної плати і отримувати тільки 650 грн в місяць (на період карантину та протягом 30 днів після його закінчення мінімальний розмір збільшено на 350 грн).

Необхідно також враховувати, що якщо вивільнений працівник реєструється в центрі зайнятості протягом місяця після дати звільнення, то виплата допомоги по безробіттю буде відкладена на період до одного місяця. Таке відкладення пов’язано з тим, що особі виплачується вихідна допомога і її виплата не має співпадати з виплатою допомоги по безробіттю.