21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го 2014-го років. 

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України,  щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Ця звістка була поштовхом до масового невдоволення, і увечері цього дня кияни почали виходити на Майдан Незалежності.

Перша акція протесту розпочалася о 22.00, понад півтори тисячі учасників мітингу розгорнули українську і європейську символіки, прапори й заспівали Гімн України. На Майдан вийшли студенти, журналісти, активісти, опозиційні до злочинної влади політики. 24 листопада відбулися перші масові мітинги: у Києві на Народне віче вийшли близько 100 тисяч учасників, у Львові — близько 20 тисяч. Також тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. В Києві вперше відбуваються сутички протестувальників з бійцями «Беркута», застосовується сльозогінний газ. Опозиція заявляє, що продовжить протести.

26 листопада тодішній Президент Віктор Янукович у телеефірі обіцяє, що угода України з ЄС буде підписана, коли країна буде готова до цього економічно. Крім того, Президент закликає міліцію і протестуючих не застосовувати силу в ході акцій протесту. Саміт у Вільнюсі відбувся 28−29 листопада, і по мірі його наближення акції протесту в країні спадали. І хоча багато хто до моменту закриття саміту сподівався, що українська влада передумає і все-таки підпише угоду з ЄС, цього не сталося. І вже в ніч на 30 листопада, відразу після завершення саміту, силовики спецпідрозділу «Беркут» отримали наказ розігнати протестувальників, які все ще залишалися на Майдані. «Беркутівці» серед ночі під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь. Мирні зібрання студентства перетворилися в масові мітинги з палаючими шинами, «коктейлями Молотова» і бруківкою, що стала зброєю в руках протестувальників.

1 грудня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності. Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, мітингували близько півмільйона осіб.

8 грудня проходить «Народне віче», під час якого учасники акції вимагають відставки Президента і уряду.

У перші зимові дні розпочав свою діяльність і Автомайдан - співтовариство автомобілістів, які підтримували Євромайдан. Ввечері колона приблизно з 300 автомобілів спробувала проїхати до президентської резиденції «Межигір'я», проте по дорозі в село Нові Петрівці їм перегородили шлях 4 автобуси спецпідрозділу «Беркут». У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані. Тоді Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони, і на той дзвін з усього міста стікалися кияни.

22 січня загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.

В ніч з 23 на 24 січня відбулися переговори між Президентом України та лідерами опозиції, які ні до чого не приводять. Влада відхиляє більшість вимог, а запропоновані ними у відповідь умови не приймає Майдан. Протестувальники зводять нові барикади в урядовому кварталі, і продовжуються сутички з правоохоронцями.

25 січня Роман Сеник із Львівщини отримав важкі поранення і помирає в лікарні. В лісі під Києвом було знайдено понівечене тіло львів'янина Юрія Вербицького, якого напередодні викрали невідомі просто з лікарні. Вранці 25 січня, близько 100 озброєних молодих людей, захопили будівлю Міністерства аграрної політики, в масках і камуфляжній формі проникають в будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Члени громадянського руху «Спільна справа» заявляють про намір розташувати там «казарму бійців руху». Цього ж дня Віктор Янукович погоджується на зміну Конституції України і заявляє про свою готовність створити робочу групу для переходу до парламентсько-президентської республіки.

28 січня прем'єр-міністр України Микола Азаров подає прохання про відставку, разом з ним іде і весь уряд, перевівши всіх міністрів в статус в.о. із збереженням повноважень. Верховна Рада проводить засідання, на якому переважною більшістю голосів анулює дев'ять з 12 «законів 16 січня». Рада приступає до розгляду запропонованого опозицією закону про амністію учасникам протестів, взамін було висунуто вимогу про звільнення захоплених адміністративних будівель. Протестувальники звільняють будівлю Мін'юсту. Виконання основних вимог опозиції викликає на барикадах розгубленість. Тим не менш, Майдан вирішує не розходитися, і повертається до свого звичайного життя.

Пік Революції Гідності припав на 18−20 лютого: криваві сутички в центрі Києва, підпалення Будинку профспілок і розстріл снайперами мітингувальників, які стали Героями Небесної сотні. Цього ж дня у Раді підписано угоду між владою і опозицією. Згідно з якою, відновлюється дія Конституції України 2004 року, президентські вибори повинні були бути проведені не пізніше грудня 2014 року, а опозиція повинна була здати в МВС зброю. Крім того, Рада голосує за звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Увечері всі службовці внутрішніх військ залишають Київ.

Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. В країні оголошено дводенний траур за загиблими під час зіткнень. На Майдані продовжують прощатися із загиблими в результаті недавніх зіткнень. Активісти беруть під контроль залишену Віктором Януковичем президентську резиденцію «Межигір'я», відкривши її для відвідування всіх бажаючих. А вже 23 лютого Верховна рада України покладає на голови парламенту Олександра Турчинова виконання обов'язків президента України. Прем’єр-міністром призначають Арсенія Яценюка. Українці відстояли національні інтереси та європейський вибір країни й визначили цивілізаційний шлях для майбутніх поколінь. Своєю непохитністю і самопожертвою Герої Майдану заслужили всенародну шану та повагу. Євромайдан домігся втечі диктатора й відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку — стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи зростає.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, під час акцій протесту загинули 106 українців і ще понад 2 тис. отримали поранення. Після Революції Гідності і падіння тодішньої влади у березні 2014 року Росія анексувала Крим, а у квітні розпочалася війна на Донбасі, яка триває й досі.

За матеріалами інтернет-видань