Серпень 2014 був спекотний та скроплений постійними обстрілами, вибухами та кров’ю бійців, які відстоювали територіальну цілісність та суверенітет своєї країни.
Від початку антитерористичної операції молоді хлопці, сини, брати, чоловіки йшли захищати Україну від ворожої "сусідки". Війна котилася Донбасом, а вже в серпні 2014 року йшли криваві бої за місто Іловайськ. 18 серпня українські військові зайшли в місто. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста, однак після заходу значних сил регулярних російських військ 23-24 серпня у тил українського угрупування, а також через дезертирство окремих українських підрозділів, іловайське угрупування опинилося в оточенні. Тоді українські силовики не мали потуги і потрібної зброї, аби надати опір російським найманцям.
Після переговорів командування Збройних Сил України з російською стороною, остання пообіцяла організувати «зелений коридор». До 28 серпня було обговорено маршрут виходу українських військ двома колонами. «Було погоджено з російською стороною вихід наших колон завчасно узгодженими маршрутами, які були визначені як гуманітарний коридор. У перших умовах був вихід наших підрозділів на техніці зі зброєю з самого Іловайська. У селищах Агрономічне і Многопілля формувалися дві колони і по двох маршрутах – один північний, другий південний – виходили в район Старобешеве. Ці маршрути були оговорені з росіянами, як маршрути виходу наших підрозділів під їхні гарантії», - свідчить начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко.
Паралельно було оприлюднене звернення Путіна до «сил ополчення» із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні. Однак в ніч з 28 на 29 серпня російська сторона передала ультиматум, що бійці мають скласти зброю і виходити без техніки. Для бійців ЗСУ та Генерального штабу такі умови були неприйнятними, тому було прийнято рішення діяти за наперед узгодженим планом.
О 8.15 українські військові організованими колонами почали рух з міста за домовленими з російською стороною маршрутами. На марші колони потрапили під перехресний вогонь російських військових, які заздалегідь приготувалися до бою. У "котлі" опинилися батальйони "Донбас", "Дніпро-1", батальйони МВС "Херсон", "Світязь" і "Миротворець", "Шахтарськ", а також зведена рота 93-ї та 17-ї бригад Збройних сил України. батальйони Міністерства внутрішніх справ України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", "Донбас" і сили сектора "Б", без води, їжі та боєприпасів… За офіційними даними у день виходу з оточення полягло 366 українських бійців, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон, 158 вважаються зниклими безвісти.
Проте навіть надвеликі втрати не зломили дух українських воїнів, пам'ять про героїв Іловайську сьогодні зміцнює наше прагнення у боротьбі за відновлення територіальної цілісності та справедливості.
Бої під Іловайськом стали одним із переломних моментів війни на сході України. Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли до оборони. Далі військове протистояння було переведено у формат переговорів у рамках тристоронньої групи та підписання Мінських домовленостей.
Нічого не забуто з подій серпня 2014-го. Вічна пам'ять тим, хто загинув в боях за Іловайськ, для кого «зелений коридор» став останньою життєвою дорогою.
МИ ПАМ`ЯТАЄМО!
З матеріалів інтернет-видань
