gerbuk.JPG

Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в день коли в 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох повідомив про відкриття збудника туберкульозу, за що й був у 1905 році відзначений Нобелівською премією з фізіології та медицини. У 1993 році рішенням ВООЗ туберкульоз був визнаний глобальною надзвичайною проблемою, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби із захворюванням на туберкульоз.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз був встановлений за ініціативи Громадського руху «Українці проти туберкульозу» Указом Президента України від 22 березня 2001 року.

ВООЗ вважає туберкульоз більш смертоносним інфекційним захворюванням у світі, аніж ВІЛ/СНІД, гепатит та інші інфекційні  і паразитарні хвороби разом взяті. З 10 мільйонів нових випадків туберкульозу тільки 7 мільйонів діагностовано, а це означає, що 3 мільйони чоловік з туберкульозом щорічно залишаються неврахованими.

Україна посіла друге місце в Європейському регіоні  за рівнем захворюваності на туберкульоз. За даними ВООС, в наші країні щороку не виявляється близько 24% нових випадків захворювання на туберкульоз. Ймовірними причинами такого великого відсотку не виявлення випадків туберкульозу може бути  недостатній рівень діагностики, обмежений доступ до медичної допомоги певних категорій населення та пізнє звернення за медичною допомогою. Україна є однією з десяти країн з найвищим в світі тягарем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз, тобто 23% нових випадків туберкульозу, виявлених в Україні, не піддаються лікуванню звичайними протитуберкульозними препаратами. Отже, є резистентними, а більше 40% таких нових випадків вже мають деструктивну форму.

Більшість наших співгромадян, яких вражає туберкульоз, знаходяться в найбільш продуктивному й працездатному віці.

Туберкульоз (або ТБ – скорочення від “туберкульозна бактерія”) – поширене й іноді смертельне хронічне інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Найчастіше хвороба вражає легені, також може розвиватися патологічний процес в інших органах і тканинах. Лікування туберкульозу складне й вимагає прийому декількох видів антибіотиків протягом тривалого часу.

Паличка Коха – збудник захворювання на туберкульоз – не розрізняє соціального статусу, гендерних та вікових відомостей, і з однакою ефективністю заражає бідних і багатих, чоловіків і жінок, старих і молодих. Сприятливість до туберкульозної інфекції є вищою у дітей молодшого віку та осіб, старших за 65 років. Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійний «брак часу», а, отже, нерегулярне і незбалансоване харчування – це все стресові аспекти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання. Разом з ти туберкульоз – безумовно, соціальна хвороба, адже безпосередньо залежить від способу життя населення, якості харчування та інших факторів. Складене соціально – економічне становище в країні, безробіття, велика кількість людей, які не можуть повноцінно харчуватися, соціальна не облаштованість – все це істотно підвищує ризик зараження і розвитку туберкульозу.

Шляхи передачі туберкульозної інфекції:

  1. Повітряно-краплинний (найпоширеніший).
  2. Аліментарний.
  3. Контактний (зараження через слизову оболонку).
  4. Внутрішньоутробне зараження.

Існує кілька факторів, що викликають підвищену сприйнятливість людини до туберкульозу: найбільш значущим в світі стала ВІЛ-инфекція, паління (особливо більше 20 цигарок на день) збільшує ймовірність туберкульозу в 2-4 рази, цукровий діабет та інші. Найчастіше після інфікування мікобактеріями захворювання протікає у безсимптомній, прихованій формі (тубінфікування), але приблизно один з десяти випадків прихованої інфекції, в решті решт, переходить в активну форму.

Розрізняють відкриту та закриту форми туберкульозу:

Відкрита форма туберкульозу характеризується виявленням мікобактерій в мокроті, сечі, калових масах, а також явними ознаками хвороби, в той час як в місці контакту ураженого органу і зовнішнім середовищем інфекцію виявити не вдається. Відкрита форма туберкульозу є найбільш небезпечною, і становить загрозу інфікування людей, які знаходяться поруч.

Закрита форма характеризується складністю виявлення збудника в мокроті доступними методами, і є безпечною формою для оточуючих.

СИМПТОМИ

На початку захворювання туберкульоз досить складно відрізнити від звичайного ГРЗ. Хворого турбують: постійна слабкість і нездужання; пітливість в нічний час; субфебрильна температура (37-38◦С), яка не спадає протягом місяця-характерна ознака туберкульозу; кашель: постійний, посилюється в нічний і ранковий час, що має нападоподібний характер, можлива присутність в мокроті частинок крові; зміна зовнішнього вигляду: обличчя стає блідим і змарнілим, щоки ніби провалюються, очі мають нездоровий блиск; втрата ваги; збільшення лімфатичних вузлів; кровохаркання – небезпечний симптом, який вказує на інфільтративну форму захворювання; біль у грудях.

Затяжний кашель на протязі 2-3 тижнів повинен насторожити людину! При найменшій підозрі на хворобу необхідно звернутися до лікаря!     Своєчасно виявлений туберкульоз – виліковний.