Понад три роки тому Україна поставила собі амбітну мету – перехід на стандарти НАТО до 2020 року. У зв’язку з цим було ухвалено декілька надважливих документів: Стратегію національної безпеки, Воєнну доктрину та Стратегічний оборонний бюлетень. Пріоритетне завдання для оборонного відомства – досягти максимальної взаємосумісності Збройних сил України зі Збройними силами країн-членів Альянсу.

“Багато стандартів НАТО вже впроваджено. І вже є індикатори цього: по-перше, покращилося забезпечення військовослужбовців, їхнє екіпірування та харчування, на озброєння приймаються сучасні зразки техніки”, – розповідає начальник Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації МОУ Олександр Кумеда.

Впровадження стандартів НАТО в Україні є основним елементом реформування сектору національної безпеки та охорони. Ключова мета – підвищення рівня боєздатності та обороноздатності української армії. 

“На даний момент Україна виконала й адаптувала 16% усіх стандартів НАТО”, – говорить Василь Бабич, керівник відділу міжнародних відносин РПР.

Слід зауважити, що 100% стандартів НАТО ще не впровадила жодна країна-член Альянсу. Деякі держави імплементували лише близько 25% всіх нормативних актів. Так, наприклад, Австрія як нейтральна країна, котра наближається до стандартів НАТО, ратифікувала 86 угод, впровадила 67. Це лише 7% від усіх стандартів Альянсу.

Україна ратифікувала 172 угоди, впровадила – 160. Міжнародні партнери схвально оцінюють такі кроки держави, як створення аудиторської програми в Міноборони, вивчення англійської мови військовослужбовцями та введення інших стандартів Альянсу.

Який шлях Україна повинна пройти, щоби стати членом НАТО, дивіться у повному випуску програми “Українські реформи”.