П’ять років тому розпочалася одна з найчорніших сторінок в історії незалежної України – запеклі бої за Іловайськ або, як їх згодом охрестили, Іловайський котел. В результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Штурм Іловайська розпочався 6 серпня. Це була перша спроба взяти місто, однак вона провалилася. Другий штурм  українськими військами відбувся 10 серпня. Добровольчі батальйони «Донбас», «Азов» і «Шахтарськ» спробували штурмувати місто, однак танк українських бійців підбили і зрештою штурм зупинився. Загинули 12 добровольців. 12 серпня українські армійські частини намагалися захопити місто із заходу (з боку Шахтарська), але й ця спроба була марною. Проросійські найманці вели вогонь із житлових будинків, а також користувалися потужною підтримкою важкої артилерії. Наступна спроба штурму розпочалась 18 серпня – тоді українські військовослужбовці змогли взяти під свій контроль більшу частину міста. Але внаслідок раптового вторгнення регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ, батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення значно переважаючих за чисельністю сил ворога.

28 серпня Президент Росії пропонує надати українським підрозділам в Іловайську «зелений коридор». Російська сторона дозволяє вихід українських підрозділів за одним маршрутом,. О 8.15 29 серпня українські військові двома організованими колонами без зброї, боєприпасів та техніки почали вихід з Іловайська. О 10.00 російська артилерія впритул розстріляла «зелений коридор» попри запевнення, що українські бійці зможуть безпечно і без втрат вийти з оточення.

Разом з підрозділами Збройних сил України у боях під Іловайськом всього брало участь близько 1400 чоловік. За неофіційними даними – 1700. Згідно з даними Національного військово-історичного музею, у боях під Іловайськом полягло 366 українських бійців, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон, 158 вважаються зниклими безвісти. Збройні сили України понесли значні втрати озброєння та військової техніки.

- Колона була довжиною 7 км. Відстань між машинами – 15-20 метрів. Залишилися цілими лише 10 легкових автомобілів. Більше ніхто не вижив. Усі машини були спалені разом з людьми. Комусь вдавалося вистрибнути на ходу. Нас обстрілювали градами, мінометами, з танків стріляли… Нас взяли до полону… - зі свідчень бійця батальйону "Донбас" Наталії.

Проте навіть надвеликі втрати не зломили дух українських воїнів, пам'ять про героїв Іловайську сьогодні зміцнює наше прагнення у боротьбі за відновлення територіальної цілісності та відновлення справедливості.

Нічого не забуто з подій серпня 2014-го.  Вічна пам'ять тим, хто загинув в боях за Іловайськ, для кого «зелений коридор» став останньою життєвою дорогою.

МИ ПАМ`ЯТАЄМО!