Кожної третьої неділі травня в Україні вшановують пам’ять мільйонів людей, яких жорстокий тоталітарний режим без суду і слідства визнав винними у тому, що вони українці, що вони люблять свою землю і вміють на ній працювати. Усі вони тоді стали «ворогами народу», «неблагонадійними», а тепер ми згадуємо їх як жертв політичних репресій.
В пам'ять про знищених радянською владою селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів на кладовищі с.Скаливатка біля пам’ятного знаку жертвам політичних репресій був проведений жалобний мітинг та церемонія покладання квітів в якому взяли участь секретар міської ради Сергій Бабюк, заступник міського голови Таїсія Дудник, працівники структурних підрозділів міської ради та виконавчого комітету, керівники та працівники підприємств, установ, організацій, жителі села Скаливатки.
Директор сільського будинку культури села Ніна Гаркавенко у своєму виступі зазначила: «Розстріляна нація. Сталінізм нищив Україну з особливою ретельністю і масштабністю. Ці втрати непоправимі. Від 1927 до 1990 років в Україні було заарештовано понад мільйон осіб, з них 50% - українці, 545 тисяч з них засуджені, щонайменше 140 тисяч розстріляні. Крім того від кінця 1920 і до початку 1950-х років з України виселено 2 мільйони 880 тисяч розкуркулених селян і членів їх сімей. З території України здійснювались примусові депортації інших народів. Постраждалі від репресій й мешканці села Скаливатки: забрали, засудили – кого до розстрілу, а кого й до довгих років тюрми». Але пам'ять про них живе й донині серед односельчан й передається наступним поколінням. Ніна Андріївна згадала всіх скаливатчан, які були репресовані, а потім реабілітовані в різні роки.
Перед присутніми на мітингу виступив місцевий краєзнавець Валерій Бурій, який розповів про своїх репресованих дідів, про проведену пошукову роботу по встановлення правдивої інформації про їх подальшу долю після арешту. Він також презентував видання своїх книг в яких надруковані матеріали пошукової роботи про репресованих на Звенигородщині.
Учасники мітингу схилилися в доземному поклоні перед пам’яттю жертв політичних репресій та вшанували їх хвилиною мовчання. До пам’ятного знаку поклали квіти.
Завершила мітинг ведуча словами із книги Василя Дергача «Покликаний вірою»: «Воскресла справедливість. Прийшов час, і все державного Іуду розпізнали, - хто діяльність свою поставив на службу гріху, той прагнув перевірити істину і зрадити життю. А життя зрадити не можна, як не можна забрати солоність у солі і миттєву силу в хліба. Сталін, це деспот і посланець сатани на землі прагнув порушити нашу вірність в життя, він хотів знищити радість наші, мрії і надії. Він розпинав наш Дух, наші Правду, нашу Віру в добро. Та він не знав що духовні цінності не заб’єш, вони вічні, вони зажди воскреснуть. Як запроданці не могли вбити Ісуса, так і нашу віру в Добро ніхто не здатен убити. Можна розвалити стіни храму, але дух істинної Віри у світле, й непереможне не знищити, бо дух втримують не стіни і не дах, він у серці і душах людей.»
Інформація відділу з питань внутрішньої політики
