Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-III (далі – СК України), дитиною є особа до досягнення нею повноліття.
Малолітньою вважається дитина до досягнення 14 років, а неповнолітньою у віці від 14 до 18 років.
20 листопада 1989 року було прийнято Конвенцію ООН про права дитини, яка є угодою між країнами щодо дотримання прав дітей (набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року).
В національному законодавстві основними нормативно-правовими документи з питань захисту прав дитини є:
- Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР,
- Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III;
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV;
- Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII;
- Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III;
- Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.1995 № 20/95-ВР;
- Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 № 2789-III;
- Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» від 21.06.2001 № 2558-ІІІ.
Серед загальних прав дитини, забезпечення яких гарантується міжнародним та національним законодавством, виділяють наступні:
* право на життя;
* право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
* право на безпечні умови для життя, здорового розвитку;
* право на ім’я та громадянство;
* право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального розвитку;
* право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
* право на свободу совісті та релігійних переконань;
* право на отримання інформації, що відповідає її віку;
* право на звернення;
* право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності;
* право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків;
* право на освіту;
* право на майно та житло.
Згідно частини першої статті 2 Конвенції ООН про права дитини, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів.
Крім того, відповідно до статті 180 СК України, на батьків покладено обов’язок утримувати дитину. Таким чином, дитина має право на утримання з боку батьків до досягнення нею повноліття.
Також, законом передбачені випадки, коли право на утримання дитини зберігається й після досягнення нею 18 років, а саме:
- якщо дочка чи син є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги;
- якщо дочка чи син, які не досягли 23 років, продовжують навчання, у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Варто звернути увагу, що відповідно до статті 35 Цивільного кодексу України, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини.
Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування, за письмовою згодою батьків або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди може бути надана за рішенням суду.
Інформація Ватутінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану
