28 липня, в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, православні українці відзначають День хрещення Київської Русі. Цей день став державним святом у 2008 році, відповідно до указу тодішнього президента України Віктора Ющенка.
Хрещення Русі, яке відбулось за правління князя Володимира Святославовича у 988 році, — це фактичне прийняття християнства як державної релігії. Згідно з Повістю временних літ, Володимир ще до хрещення пройшов випробування вірою. Волзькі болгари пропонували йому прийняти іслам, Рим – католицтво, а хозарські євреї – іудаїзм.
Та князь Володимир вибрав саме православ’я. Вирішальною була подорож до Константинополя. До того ж, його бабуся – княгиня Ольга – була православною християнкою. Її охрестили у столиці Візантії ще в 955 році.
Впровадження християнства на Русі не завжди позитивно сприймалось населенням. Одні приймали його з власної волі, інші під натиском. Як пишуть літописці «у князівствах воєводи хрестили людей мечем і вогнем». Але зворотного шляху не було. З часом супротив зменшувався, а в скорому часі і припинився.
Прийняття християнства мало позитивні наслідки. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими методами управління. А в самому суспільстві Київської Русі з’явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне та культурне єднання, а й забезпечувала величезний вплив на культурне та господарське життя.
Завдяки вибору Володимира, Русь стала поєднаною з християнським Заходом, а не з мусульманським Сходом. Цей зв’язок зумовив її небачений культурний, історичний, суспільний розвиток. Важко переоцінити те, що християнство прийшло до України не з Риму, а з Візантії. Згодом, коли відбувся релігійний розкол між цими двома центрами, Київ став на бік Константинополя, відкинувши католицизм.
За правління Володимира Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря, а запровадження християнства унеможливило племінний сепаратизм. Тепер все населення Русі поклонялося одному богу, а не багатьом язичницьким богам. Це, звичайно, сприяло консолідації всього давньоруського суспільства. Крім того, прийняття християнства вивело Русь в один ряд з європейськими країнами. Тепер Руська держава була в очах європейців високорозвиненою державою з сильним князем.
Наша країна відзначає 1030-річчя Хрещення Київської Русі-України в складний період, коли на сході нашої держави йде військовий конфлікт, а Українська православна церква намагається отримати автокефалію, і створити єдину помісну церкву.
Як неодноразово зазначав у своїх виступах Президент України Петро Порошенко - кожна країна має право на свою незалежну церкву.
«Дуже важливо, коли ми спільно молимось Богу і просимо благословити нашу державу, яка проходить зараз величезні випробування, благословити багатостраждальний український народ і Божої допомоги, щоб наш народ виборов право мати українську православну помісну церкву» - наголосив Президент після молебню за Україну та єдину помісну православну церкву у Єпархіальному храмі на честь ікони Божої Матері у травні поточного року.
«До Томосу нас підводить сама логіка історичного процесу, логіка розвитку української нації, логіка розвитку української держави» - про це йшлося у виступі Петра Порошенка на зустрічі з учасниками загальноукраїнської прощі у Зарваниці 15 липня.
Інформація відділу з питань внутрішньої політики за матеріалами інтернет-видань
