Все далі і далі відходять від нас сумнозвісні події Другої Світової війни. Все менше залишається тих, хто пройшов вогненними дорогами тієї війни, тих хто пам’ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду, тих чиє дитинство забрала війна. Тому й приходимо ми щороку 22 червня до могил загиблих в роки Другої світової, до обелісків і пам’ятників, щоб віддати данину пам’яті тим, хто очистив нашу святу землю від фашистських катів ціною свого життя. Сіра постать монументу, викарбувані імена нагадують нам про вічну пам’ять і вічну скорботу.

На жалобному мітингу до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні біля «братської могили» на Монументі Слави були присутні секретар міської ради Сергій Бабюк, керуючий справами виконкому Таїса Стеценко, голова міської організації ветеранів Наталія Котик, депутати міської ради, діти війни, керівники та колективи підприємств, установ, організацій, жителі та гості міста. Було дуже зворушливо бачити на заході Миколу Архиповича Кулькова – безпосереднього учасника Другої світової війни, який не зважаючи на поважний вік прийшов пом’янути своїх бойових побратимів.

Перед учасниками мітингу виступив секретар міської ради Сергій Бабюк, який у своїй промові зазначив, що Друга світова війна увірвалася на нашу землю без оголошення і розпочала свій кривавий марш, що тривав довгих чотири роки. В цьому збройному конфлікті найбільше постраждала Україна. Їй судилося надовго стати великим полем бою, землею, що фактично спливала людською кров’ю. Але наші діди і прадіди з тяжкими боями дійшли до Берліну й вибороли право вільними жити на своїй землі, а не буди рабами.

На завершення свого виступу Сергій Вячеславович подякував мужнім оборонцям рідної землі різних часів за самовіддане служіння Вітчизні. Побажав всім миру, єдності, сили та стійкості, міцного здоров’я і щасливого життя.

Під час жалобного мітингу згадали і тривожні події  сьогодення. З 2014 року по сьогодні нащадки солдат Другої світової зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, де йдуть воєнні дії проти російської агресії. До всіх присутніх прозвучало прохання палко молитись за мир в нашій державі, щоб більше ніколи ні нинішнім ні прийдешнім поколінням не знати жаху війни.  

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих в усіх війнах, які точилися на нашій землі.

Настоятель Церкви Успіння Пресвятої Богородиці отець Мирон відправив поминальну панахиду за загиблими та побажав присутнім любити один одного, жити в мирі та порозумінні і з вірою в краще майбутнє. 

Покладанням квітів до братської могили, в якій покояться останки 55 бійців, що загинули звільняючи наш край від нацистів, віддали шану всім загиблим під час  війни 1941-1945 років, всім тим, хто поклав на вівтар перемоги свої життя та здоров’я.

Інформація відділу з питань внутрішньої політики