Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-Кодекс) передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу.
До винних осіб застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019, який набув чинності 02.11.2019 змінено розмір штрафних санкцій за вчинення адміністративного правопорушення у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості.
Відтепер відповідно до ст. 16611 Кодексу порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 16623 Кодексу порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.
За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.
Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;
2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
Скаргу можна подати до:
- Міністерства юстиції України в електронній фірмі через Портал державних послуг iGov (https://igov.gov.ua/service/333/general) або у паперовій формі (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001);
- Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).
При Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія), що розглядає скарги на рішення (крім рішень про державну реєстрацію прав та рішень, згідно з якими проведено реєстраційні дії), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Черкаської області.
Комісія за результатом розгляду скарги складає висновок, на підставі якого Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області приймає рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги або відмову у її задоволенні у формі наказу.
Інформуємо, що накази Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та висновки Комісії доступні за посиланням http://uprav.ck.minjust.gov.ua/rishennia-pryiniati-za-rezultatamy-rozhliadu-skarh-vysnovky-komisii/.
У разі якщо за результатами розгляду скарги виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області вживає заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.
Скаргу можна подати або надіслати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001).
Довідкова інформація та методична допомога щодо складання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації надається Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області за телефоном (0472) 33-00-27 або за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, каб. 244.
02 листопада 2019 року набув чинності законопроєкт 1056-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності", який встановлює ряд дієвих антирейдерських запобіжників.
Зокрема, Законом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Основні положення Закону передбачають наступне:
- акредитовані суб’єкти (комунальні підприємства та їх філії) позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. В 00:00 анульовано доступ до реєстрів усім державним реєстраторам, які входили до складу таких суб’єктів;
- встановлено додатковий захист нотаріально засвідчених документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація, шляхом викладення їх на спеціальних бланках нотаріальних документів;
- реєстратор зобов’язаний визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав. Це означає, що реєстратор має встановлювати, чи належна людина звернулася за вчиненням дії, чи усвідомлює вона значення своїх дій, чи є у неї повноваження звертатися саме за вчиненням такої дії;
- Доступ реєстраторів до державних реєстрів здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації. Це означає, що при проведенні реєстраційних дій в системі, а саме перед винесенням рішення про державну реєстрацію, державні реєстратори не лише використовуватимуть електронний підпис, але й підтверджуватимуть операцію на мобільному телефоні, використовуючи систему MobileID. Впровадження додаткової ідентифікації зменшує ризик несанкціонованого доступу до реєстрів через зламування комп’ютерів реєстраторів та захищає систему в цілому;
- встановлюється обов’язок КМУ диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації. Це значно знизить корупційні ризики в сфері контролю за діяльністю державних реєстраторів.
«Зміни, що запроваджуються у сфері державної реєстрації, спрямовані на поєднання доступності реєстраційних послуг з повною захищеністю нерухомого майна та бізнесу від рейдерських схем», − наголосив начальник юстиції Черкащини Олександр Свіренюк.
Також він нагадав, з метою боротьби та запобіганню рейдерському захопленню майна функціонує сервіс Мін’сту «SMS-МАЯК».
Завдяки цьому сервісу його користувачі отримують SMS – повідомлення про вчинення реєстраційних дій щодо нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Скористатися сервісом можна на веб-сайті «Он-лайн будинку юстиції» за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.
Так, власник об’єкта нерухомого майна має можливість накласти заборону на проведення реєстраційних дій терміном до 10 діб аби протягом цього часу мати можливість звернутись до суду і зупинити незаконні дії.
Сервіс «SMS-Маяк» інформує:
- фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- власників про подання заяв на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв;
користувачів земельної ділянки — при поданні заяви у сфері державної реєстрації нерухомості щодо земельної ділянки, яка перебуває у їх користування, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв.
Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації бізнесу та нерухомості порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду. Для розгляду скарг створена постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області. Дана комісія розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах Черкаської області.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Термін розгляду скарги становить 30 календарних днів (у деяких випадках може бути продовжений до 45 днів).
Скаргу можна подати до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за адресою: бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001. За консультацією звертайтеся за телефоном (0472) 33-00-27.
Оскаржити неправомірно проведену реєстрацію можна до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України за адресою: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001.
Контроль у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у реєстрах з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.
Моніторинг реєстраційних дій проводиться за такими критеріями:
1) порушення строків, визначених Законами;
2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;
3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;
4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;
5) скасування (видалення) записів з реєстрів;
6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.
Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються Мін’юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.
За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.
У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації.
Для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та його територіальних органах утворені постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісії). Положення та склад комісій затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється комісією протягом 30 календарних днів, за необхідності перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб строк розгляду може бути продовжено до 45 календарних днів, про що повідомляється скаржник.
За результатом розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у формі наказу.
Розгляд скарг відбувається виключно за письмовою заявою особи, яка вважає, що її права порушено. Скарга повинна відповідати таким вимогам:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником скаржника;
2) реквізити рішення державного реєстратора, що оскаржується (у сфері реєстрації нерухомості);
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність або відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на проведені державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);
3) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію);
2) на дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?
Що таке договір довічного утримання?
Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.
Хто є сторонами у даному договорі?
Сторонами договору є відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа.
Яка форма укладення договору довічного утримання?
Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.
У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?
Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.
- вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
- медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
- матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.
У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.
Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?
Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.
Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.
У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
Яким чином вносяться зміни до договору?
Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.
Коли припиняється дія договору?
Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.
Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:
- на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
- на вимогу набувача.
Однак, варто пам’ятати:
- невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;
- набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?
Документ |
Суть |
Право власності на майно після підписання |
Внесення змін |
Розірвання договору |
Умова про надання підтримки |
Договір довічного утримання |
Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. |
|
В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна. |
Договір може бути розірваний за рішенням суду |
Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням |
Договір дарування |
Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдарованому безоплатно майно (дарунок) у власність
|
Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:
|
Внесення змін до договору законодавством не передбачено |
Договір дарування може бути розірваний дарувальником:
|
За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони |
Заповіт |
Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті
|
Право власності на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.
|
Зміни можуть вноситися в будь-який час |
В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній |
За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи |
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій:
- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай) - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).
Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?
Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:
- звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);
- звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).
Усі звернення про стягнення аліментів на дитину в Україні надсилаються для передачі за кордон через Міністерство юстиції України.
Які документи потрібно подавати ?
У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави | У клопотанні має бути зазначено наступне:· повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його поточна адреса або адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;· наявні відомості про фінансовий та сімейний стан боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;· будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленнюмісцезнаходження боржника чи виконанню клопотання. До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:· засвідчена судом копія судового рішення;· довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;· довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;· довідка суду про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні; · завіренийпереклад клопотання та його додатків на іноземну мову.Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати· завірену судом копію протоколу судового засідання,· фотокартку стягувача. |
У разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року порушується питання про зміну розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи, необхідні для розгляду справи по суті. Форма заяви: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 | У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію: · повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;· відомості про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;· відомості про фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;· дублікат або нотаріально засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та дитиною, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів - засвідчену судом копію судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів· фотокартку позивача;· будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання;· нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача;· завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову. |
Якою мовою подаються документи?
Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.
На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.
Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.
Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів на офіційну мову запитуваної Договірної держави неможливо зробити в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.
Як це працює?
Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти календарних днів після отримання заяви:
- перевіряє наявність у ній інформації і документів;
- може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;
- заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;
- у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;
- на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;
- на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.
Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи клопотання – після отримання інформації від іноземних органів. Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.
Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?
У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон, обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:
- укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким залишається дитина, або
· укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду. Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.
Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?
З метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення
відповідної сторінки у паспорті подає до відділу Державної міграційної служби за місцем постійного проживання у разі наявності дитини, що залишається в Україні, договір про виплату аліментів або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати до відповідного органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:· нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувачів аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів; · нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду). У разі невиконання аліментних зобов'язань на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
[*] Договірна держава, Сторона – це держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою у відповідних випадках.
Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.
Хто має право на звернення для отримання статусу?
- військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
- працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;
- особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;
- особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;
- особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.
Куди потрібно звернутися?
Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.
Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».
Які ще документи необхідно надати?
Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО: |
або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень),
|
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:
|
|
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами: |
До клопотання додаються:
|
Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення: |
або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки. |
Що робить медико-соціальна експертна комісія ?
Комісія МСЕК встановлює:
- І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;
- визначає відсоток втрати непрацездатності;
- визначає потребу в протезуванні.
Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.
Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.
Скільки це коштує?
Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.
Який термін розгляду?
Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.
Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?
Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:
- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;
- виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;
- подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. У центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Що таке податкова знижка на навчання?
Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з оплатою нею послуг навчання.
Раніше до переліку витрат, на які поширюється податкова знижка, входила оплата послуг навчання виключно в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. З 2018 року податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти. Це саме стосується й аспірантів.
Який розмір податкової знижки?
Податкову знижку вигідніше оформляти на того члена родини, хто має офіційну роботу і отримує більшу зарплату. Розмір соціальної знижки залежить від суми сплачених податків, але не може перевищувати 18% .
Наприклад: протягом 2018 року батько витратив на навчання сина 10 тисяч гривень. При цьому його офіційний дохід у цьому ж році склав 100 тисяч гривень.
База оподаткування – це дохід батька - 100 000 грн. Із зарплати 100 000 гривень установа, де працює батько, утримала податок на доходи фізичних осіб у розмірі – 18 000 грн.
Із 10000, які батько заплатив за навчання сина, було сплачено податків 1800 грн.
Ці 1800 грн. і повернуть в якості податкової знижки. Тобто з кожної 1000 гривень, сплаченої за навчання, держава повертає 180 гривень.
У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права.
Гроші повертаються протягом 60 днів з дня подачі всіх необхідних документів.
Якщо дитина навчається за кордоном?
Внесені зміни до Податкового кодексу місять розширений перелік підстав для отримання податкової знижки на навчання, але існують умови, за яких це неможливо:
- особа, яка сплачує за навчання є приватним підприємцем;
- особа навчається за кордоном;
- особа вступила на військову кафедру
Також важливо зазначити, якщо дитина відвідує гуртки у приватних закладах, ці заклади мають бути акредитовані в Міністерстві освіти і науки України
Хто має право на податкову знижку?
Право на отримання податкової знижки на навчання мають громадяни України, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або членів його сім’ї 1-го ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Як отримати податкову знижку на навчання?
Для того, щоб скористатися податковою знижкою на навчання, Вам потрібно:
- оплатити навчання та зберегти квитанцію про оплату;
- отримати від роботодавця довідку про доходи;
- до 31 грудня поточного року заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік;
- подати документи на отримання податкової знижки в органи Державної фіскальної служби за місцем реєстрації та отримати податкову знижку.
Які документи необхідні?
Щоб повернути гроші за навчання, потрібно надати такий пакет документів:
копія паспорта;
- копія ідентифікаційного номеру;
- довідка про доходи за формою №3;
- копія договору із закладом освіти;
- копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;
- оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);
- податкова декларацію про майновий стан і доходи;
- заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.
Важливо!
Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку Ви укладаєте із закладом освіти.
В ній має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, сума оплати та термін надання послуги.
Протягом цього року можна отримати компенсацію за оплату навчання за 2018 рік. Щоб не втратити право на податкову знижку за 2018 рік, потрібно подати декларацію до 31 грудня 2019 року.
Доброго дня! Мене цікавить питання, в яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон. Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Мар’яна Дмитрук
Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?
Крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:
- дипломатичний паспорт України;
- службовий паспорт України;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу;
- посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).
Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.
Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?
Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:
- громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
- стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;
- у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;
- коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;
- особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.
- у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.
Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо:
- керування транспортними засобами;
- користування зброєю;
- полювання.
Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.
Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.
Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .
Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.
Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?
Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.
Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.
Доброго дня! Місяць тому з моєю подругою стався неприємний випадок. В Інтернет-магазині замовила кофтину, на вимогу продавця наперед перерахувала кошти, але досі її так і не отримала. Вона писала на сторінку Інтернет-магазину, але відповіді так і не дочекалася. Порадьте, будь ласка, що робити у такій ситуації?
Дінара Хайраджи
Інтернет-магазин - це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?
Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:
- повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
- місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
- адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;
- ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;
- якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;
- порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;
- інформація про вартість доставки.
Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.
Як укладається договір в Інтернет-магазині?
Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином. Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.
Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.
Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.
При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.
Як можна замінити товар?
Закон України «Про захист прав споживачів» дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:
- інший товар відповідає меті використання замовленого;
- має таку ж або кращу якість;
- його ціна не перевищує ціни замовленого товару.
Як можна повернути товар?
Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.
Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.
Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?
У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до територіальних органів Держпродспоживслужби України чи до суду за місцем свого проживання.
Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!
Коли товар не можна повернути?
Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна: · парфюмерно-косметичні вироби;· пір'яно-пухові вироби;· дитячі іграшки м'які та гумові надувні;· зубні щітки; · розчіски, гребенці та щітки масажні;· рукавички; · тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;· білизна натільна;· білизна постільна; · панчішно-шкарпеткові вироби; · друковані видання; · вироби з натурального та штучного волосся (перуки);· товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо);· інструменти для манікюру, педикюру;· ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Більш детальний перелік наведений у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».
Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет?
Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:
- Відправлення товаруз післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.
- Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.
Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.
Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?
Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а звертайтеся у правоохоронні органи. В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення: www.cyberpolice.gov.ua
Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок шахрая заблокують.
У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.
Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх?
Людмила Бевз
З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності?
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.
Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?
Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:
- за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
- скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань;
- передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
- зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.
Які особливості при призначенні покарання?
Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона обов’язково має враховуватись при призначенні покарання незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття.
Чи може бути неповнолітній звільнений від відбування кримінального покарання?
Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:
- застереження;
- обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
- передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
- покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
- направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.
Але варто пам’ятати, у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.
У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:
- вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1 року 6 місяців;
- злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
- тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
- особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
- особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.
За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?
До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:
- у зв’язку з дійовим каяттям;
- у зв’язку примирення винного з потерпілим;
- у зв’язку з передачею винного на поруки;
- у зв’язку із зміною обстановки.
Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.
Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.
Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.
Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються спеціалізовані установи та психологи, які мають досвід ресоціалізації дітей.
Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.
І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня, шановний Міністре! Звертаюсь до Вас з проханням роз’яснити процедуру державної реєстрації фізичних осіб-підприємців. Які документи необхідно підготувати і чи можу я зробити це онлайн?
Сергій Никоненко
З чого почати?
Перш за все, необхідно обрати код запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.ua.
Далі, необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе, як фізичної-особи підприємця.
Одночасно, заявник може обрати спрощену систему оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).
Куди звернутися?
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноваженнь), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- нотаріуси;
- акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).
Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа-підприємець мешкає на території Київської області, вона може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Київської області.
Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах України.
Як подати документи?
Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:
- Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
- Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням:https://online.minjust.gov.ua.
Як проводиться державна реєстрація ФОП онлайн?
Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього потрібно зробити наступне:
- зареєструватися на сайті;
- увійти в персональний кабінет;
- сформувати заяву;
- підписати заяву шляхом накладення власного кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
- відправити заяву;
- отримати документ.
До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації., опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).
Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.
Також, звертаю увагу, що у разі якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих в паперовій формі.
Це пояснюється тим, що державний реєстратор за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,
Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?
Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.
Які вимоги до оформлення документів?
Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:
- документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.
- текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
- документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
- документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
- заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена
Скільки це коштує?
Реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється безкоштовно.
Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?
Так, існують підстави за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;
- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
- наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
- подані документи суперечать вимогам законів.
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.
Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?
Так, до Міністерства юстиції України та до його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.
Що потрібно робити далі після реєстрації?
Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня! Я – українка, але тривалий час мешкаю за кордоном. Щоб оформити дозвіл на проживання у цій країні, мені необхідно легалізувати деякі документи. Знайомі порадили звернутися до Мін’юсту. Розкажіть, будь ласка, як поставити апостиль на документах?
Марина Соломатіна
У 2002 році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з переліком яких можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ: https://mfa.gov.ua/ua.
Що таке апостиль?
«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.
Хто може проставляти апостиль?
В Україні повноваженнями проставляння апостилю наділені:
- Міністерство юстиції України - на документах, що видаються органами
юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України; - Міністерство освіти і науки України - на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
- Міністерство закордонних справ України на всіх інших видах документів.
Хто може звернутися за проставленням апостилю?
Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.
Звернутися з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України можна двома шляхами:
- особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;
- надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).
Які документи підлягають апостилізації?
Апостиль може бути проставлений на офіційних документах, які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:
- на документах, які виходять від органів судової влади України;
- на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
- на адміністративних документах;
- на документах про освіту та вчені звання;
- на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
- на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.
Однак, ці Правила не поширюються:
- на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
- на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.
Які документи необхідно подати?
Для проставляння апостилю подається:
- оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
- документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).
На яких документах апостиль не проставляється?
Апостиль не проставляється на:
- оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
- оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Скільки це коштує?
Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:
- для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);
- для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).
Який строк розгляду заяви?
Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.
Куди звертатися для проставлення апостиля?
Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).
Окремо зазначу - проставлення апостиля значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції. Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте на гарячу лінію відділу ДРАЦС Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за номером (0472) 63-34-78 або до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Павле Дмитровичу, мій чоловік понад рік не виплачує дитині аліменти. Він каже, що не працює, але нещодавно придбав нову машину та постійно їздить за кордон відпочивати. Чи можу я притягнути його до відповідальності за ухиляння від сплати аліментів? Дякую за відповідь!
З повагою, Зоряна Гордієнко
За ініціативи Уряду Володимира Гройсмана рівно рік тому прийнято 2-й пакет законопроектів #ЧужихДітейНеБуває, покликаних захистити найменших українців. Станом на сьогодні українським дітям вже виплачено 7,9 млрд грн боргів з аліментів, які раніше малеча не бачила роками. Крім того, закони значно посилили відповідальність неплатників аліментів.
Яку відповідальність несе боржник за несплату аліментів?
До неплатників аліментів застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.
Які обмежувальні заходи застосовуються?
Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків
Тяжко хворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:
- виїзду за межі України;
- керування транспортними засобами;
- користування зброєю;
- полювання.
Також боржник з аліментів не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто, той із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України.
Які фінансові санкції?
Не менш дієвим способом покарання є запровадження фінансових санкцій. Закони передбачають накладення штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:
- понад 1 рік – 20%;
- понад 2 роки – 30%;
- понад 3 роки – 50%.
Як щодо інших видів відповідальності?
Законодавчі зміни торкнулися й злісних неплатників аліментів. Мова йде про адміністративну та кримінальну відповідальність.
Адміністративна відповідальність |
|
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання |
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.
|
Кримінальна відповідальність |
|
Злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин
|
карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до 3-х місяців, або обмеженням волі на строк до 2-х років
карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин або арештом на строк від 3-х до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк від 2-х до 3-х років. |
*Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.
Коли призначається державна допомога?
Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, держава дбає про своїх маленьких громадян шляхом призначення тимчасової державної допомоги.
Підставами для призначення допомоги є:
- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
- стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Для призначення тимчасової допомоги один з батьків, який утримує дитину (одержувач), звертається до органу соцзахисту за своїм місцем проживання (перебування).
Який розмір державної допомоги?
Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Підкреслю, що, починаючи з липня 2019 року, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 1699 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років - 2118 грн.
Як бути якщо боржник безробітний?
Ми підписали з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше повернення заборгованих горе-батьками аліментів дітям. Таким чином:
- ми пропонуємо безробітним боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не хочуть самостійно працювати й отримувати дохід, ми направляємо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт.
- Міністерство юстиції надає інформацію про факти незаконного отримання коштів у «конвертах» від роботодавців органам Держслужби з питань праці.
Інспектори Держапраці приходять з інспекційними перевірками на такі підприємства. Завдяки цьому, ми вирішуємо одразу дві проблеми. Перша – легалізація зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі «сірі» схеми порушують українське законодавство і не платять податки.
Також хочу нагадати, Мін’юст створив систематизовану базу даних про боржників - Єдиний реєстр боржників, мета якого оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Реєстр є відкритим та розміщений на сайті Мін’юсту за посиланням: www.erb.minjust.gov.ua
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть, будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?
Катерина Прибережна
Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу»
Що таке безоплатна правова допомога?
Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом. Безоплатна правова допомога може бути первинною або вторинною.
У чому різниця між первинною та вторинною правовою допомогою?
Безоплатна первинна правова допомога (далі - БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
БППД включає такі види правових послуг:
- надання правової інформації;
- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Безоплатна вторинна правова допомога (далі - БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:
- захист від обвинувачення;
- здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- складання документів процесуального характеру.
Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?
Отримати безоплатну правову допомогу можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, чи особи, які потребують додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.
Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?
Право на БВПД мають такі категорії осіб:
- особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;
- діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
- внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
- особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;
- особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
- особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
- особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
- особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Чи може бути відмовлено у наданні безоплатної вторинної правової допомоги?
Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:
- особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД;
- надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів, з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;
- вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
- особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;
- особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.
Як отримати допомогу?
Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресою www.legalaid.gov.ua
Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги - це один з найуспішніших проектів Уряду Володимира Гройсмана.
Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.
Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг. Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.
Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.
Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.
Доброго дня, пане Міністре! Звертаюся до вас із проханням пояснити, як сплачувати за опалення та гарячу воду. Я – пенсіонер, і ті платіжки, які надходили до мене зимою, є не підйомні. Наскільки мені відомо, нещодавно Уряд зменшив тарифи на тепло. Як ми відтепер будемо платити?
Валентин Соколов
Перш за все зауважу, якісні послуги та справедлива плата за них – важлива складова успішного суспільства із сильним середнім класом. Це те завдання, над яким команда Володимира Гройсмана працює всі роки на державній службі, приймаючи рішення, які покликані зробити комунальні послуги доступними для громадян.
Чому населення сплачувало за високими тарифами на опалення?
Громадяни, які мають лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу та стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.
Чим це викликано?
Ціни на опалення у різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні - ціна теж різна.
Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні і виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської, Рівненської областей сплачують найвищу ціну - від 1795 до 2337 грн за 1 Гкал.
Що було зроблено?
- У лютому 2019 року Уряд Гройсмана ініціював звернення до НКРЕКП щодо встановлення для облгазів вимоги перерахувати рахунки на природний газ без застосування відповідних коефіцієнтів. Як результат, у квітні платіжки із застосуванням коефіцієнтів перестали надходити громадянам.
- Кабмін змінив формулу розрахунку ціни природного газу, чим зобов'язав «Нафтогаз» знизити ціну газу для населення.
Що маємо на сьогодні?
Зафіксовано граничну вартість тепла на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м2 у разі відсутності лічильника. Таким чином, за нашими розрахунками в середньому тариф на опалення по Україні зменшиться на 14%, а в окремих містах люди платитимуть менше на 25%.
- Врегулювано ціну на гарячу воду по всій Україні та встановлено максимальний тариф для населення: 83,66 грн за 1 м3 за наявності рушникосушильників та підключення їх до систем постачання гарячої води. У разі відсутності рушникоушильників - 75,74 грн за 1 м3.
Перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії для населення до початку опалювального сезону 2019/2020 років повинен бути здійснений до 01 вересня 2019 року.
Яка роль Міністерства юстиції в цьому процесі?
Спільно з системою Безоплатної правової допомоги ми запускаємо нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в рамках просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».
Нами розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.
Додатково за дорученням Глави Уряду до 15 липня Міністерство юстиції оприлюднить повний перелік усіх постачальників комунальних послуг з детальним описом того, хто цими підприємствами керує, і хто є їх реальними власниками. Ви маєте повне право бачити всіх «комунальних баронів», які роками нахабно наживаються на громадянах.
На сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції з’явиться калькулятор розрахунку чесної платіжки. Ви самостійно зможете вирахувати, скільки маєте сплачувати за тепло та гарячу воду.
Що потрібно зробити?
1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;
2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;
- 3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.
І насамкінець додам: прийняте Урядом рішення з’явилося не вчора. Це частина планомірної роботи, яка проводиться Урядом Володимира Гройсмана з року в рік. Ми мали серйозні баталії з монополістами – постачальниками послуг. Ми примусили їх знизити ціну на газ.
Спільними із вами зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають “платити за повітря”.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Пане Павло, доброго дня! Зовсім скоро ми з дружиною чекаємо на народження другої дитини. Нашому старшому сину вже виповнилося 16 років, а я досі згадую всю бюрократичну тяганину та величезні черги у ДРАЦСі. Читаючи ваші інтерв’ю, я розумію, що Мін’юст спростив процедуру реєстрації народження дитини. Поясніть, будь ласка, детальніше, куди нам звернутися та які документи підготувати? Дякую.
Микола Наливайченко
Де можна зареєструвати народження малюка?
Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:
- у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС);
- у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі);
- у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).
Як це зробити?
Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.
Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID.
Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).
Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі).
Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи.
В який термін потрібно реєструвати дитину?
Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення.
Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.
Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?
Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.
Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються відомості на підставі свідоцтва про шлюб.
Що ще може знадобитися для реєстрації?
У переліку паперів для держреєстрації малюка обов'язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.
Крім того, у разі наявності причин, з яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу.
Важливо пам'ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов'язкова присутність обох батьків.
Як подати заявку на «дитячі гроші»?
Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.
Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте на «гарячу» лінію відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за номером 63-34-78 або до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Також ви можете отримати консультацію за допомогою «Он-лайн чату ДРАЦС», який доступний на нашому сайті.
Контакти відділів ДРАЦС Черкаської області доступні за посиланням http://uprav.ck.minjust.gov.ua/2097-2/.
Припускаю, що моя дитина стала жертвою цькування у школі. Підкажіть, як розпізнати булінг?
Ольга Соколова
Насамперед зауважу, що жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.
У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.
Булінг - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками булінгу є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
- наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».
Які є види булінгу ?
Виділяють такі види булінгу:
- фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
- психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
- економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
- сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
- кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?
Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.
Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.
Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
- розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
- вживає відповідних заходів реагування;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
- повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
Яка відповідальність за вчинення булінгу?
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:
- Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
- Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
- Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
- Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
- Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Як реалізується адміністративна відповідальність?
Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38 429 грн до 76 840 грн.
Хто такий суб’єкт владних повноважень?
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?
Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.
Чи можна не виконувати рішення, якщо органом (особою) сплачено штраф?
Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.
Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.
ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Мета призначення такого покарання є недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.
Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?
- Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.
- Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).
- Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.
А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?
За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня! Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.
Ірина Завальська
Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.
У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.
Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.
Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?
Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).
Який порядок надання медичних послуг?
Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.
Як відбувається забезпечення лікарськими засобами?
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.
Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF
Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?
Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:
Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого
|
|
Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків |
|
Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого |
|
Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього |
|
Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. |
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер побоююсь. Підкажіть, як бути?
Петро Василишин
Що таке самовільне зайняття земельної ділянки?
Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?
Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.
Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.
Як запобігти подвійній реєстрації ?
Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.
Як захистити своє право?
Законодавство передбачає два шляхи захисту - у досудовому та судовому порядку.
Досудовий порядок передбачає звернення до:
- правоохоронних органів;
- Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
- регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
- мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;
Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Які скарги розглядає Комісія?
Мін’юст розглядає скарги:
- на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
- на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).
Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
- коли наявний судовий спір;
- розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.
Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626
Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!
Які строки звернення до Комісії?
- 60 календарних днів на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
- 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.
Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.
Які строки розгляду?
Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.
Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.
Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.
Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?
Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою є недотримання встановлених законом вимог до оформлення скарги.
Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?
Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.
Як захистити своє право через суд?
Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
До якого суду звертатись?
- До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.
- До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
- всі інші випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.
Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу:
- на громадян від 170 до 850 грн;
- на посадових осіб від 340 до 1700 грн.
Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається: штрафом від 3400 до 5100 грн або арештом на строк до 6 місяців.
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:
обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років.
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається: штрафом від 5100 до 8500 грн або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається: позбавленням волі на строк від 1 до 3 років.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Пане Міністре! Я працював столяром на підприємстві майже півроку, отримував “наручно” зарплату, але, як з’ясувалося, офіційно мене ніхто не оформив. Про всі обов’язкові процедури при влаштуванні на роботу я дізнався вже потім, після інциденту. Як мені бути тепер?
В’ячеслав Мурований
Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору.
При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.
Що розуміється під нелегальним працевлаштуванням?
Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.
Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
- виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, за грубе порушення законодавства про працю встановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:
- незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою;
- інше грубе порушення законодавства про працю.
Такі дії караються:
- штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;
- або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
- або виправними роботами на строк до 2-х років.
Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?
У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині працевлаштування щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:
- штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);
- або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
- або виправними роботами на строк до 2-х років;
- або арештом на строк до 6-ти місяців.
Куди можна звернутись за захистом своїх прав?
У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись до:
- Територіального органу Державної служби України з питань праці
- Суду
Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. У разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.
Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте: неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отримання житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.
У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня! Я - житель міста Миколаєва і, як кожен українець, 31 березня обирав Президента. Перебуваючи у кабінці для голосування, помітив як поруч зі мною, у сусідній кабінці, спрацьовує фотоспалах. Я знав, що заповнений виборчий бюлетень не можна фотографувати, тому одразу звернувся до спостерігачів та повідомив про цей факт. Розкажіть, будь ласка, які ще є види правопорушень і як правильно реагувати на них свідомим громадянам. Дякую!
Микола Гнатюк
Перш за все, хочу нагадати, що повторне голосування відбудеться 21 квітня. Вважаю, що кожний свідомий громадянин має прийти на виборчу дільницю та зробити свій вільний вибір.
Для того, щоб не допустити будь-яких незаконних маніпуляцій у день голосування на виборчих дільницях, сьогодні розповім вам про види правопорушень та відповідальність за їх вчинення.
Шановні українці, будьте уважні: якщо ви стали свідком нижчезазначених правопорушень, негайно звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!
Порушення |
Відповідальність (вид покарання) |
|
|
|
|
|
|
Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:
Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
Веб-сайт проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!»: www.pravo.minjust.gov.ua
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.
Анастасія Подорожня
Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.
Як змінити місце голосування під час повторного голосування?
Для того щоб повторно проголосувати на чергових виборах президента України не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.
Через органи ведення Державного реєстру виборців до 15 квітня (включно) ви можете:
- Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.
- Внести або змінити інформацію щодо себе у списку виборців.
Що робити, якщо пропущені строки?
У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.
Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.
Які документи потрібні для зміни місця голосування?
- Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
- Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
- документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:
- довідка з місця навчання;
- посвідчення про відрядження;
- проїзні документи;
- договір оренди житла тощо.
Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!
Що потрібно зробити у день повторного голосування на виборах 21 квітня?
- Взяти один із документів:
Документи, які можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:
- паспорт громадянина України;
- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичний паспорт;
- службовий паспорт.
В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.
- Отримати виборчий бюлетень та поставити свій підпис про його отримання:
- у списку виборців;
- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.
- Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
- Опустити виборчий бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.
Що вважається порушенням під час проведення голосування?
- видача виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
- демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
- наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
- винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
- фото -, відео зйомка заповнених виборчих бюлетенів;
- голосування більш ніж один раз;
- отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.
Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?
Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.
Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!
Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:
- Інформація про вибори Президента України: cvk. gov.ua/vp_2019/
- Державний реєстр виборців: drv.gov.ua
- Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Для отримання більш детальної інформації щодо зміни місця голосування, Вам необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.
У місті Черкаси працює відділ ведення Державного реєстру виборців Придніпровського району департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, що знаходяться за адресою: бул. Шевченка, 303,тел: (0472) 35-24-19, 71-00-81 та відділ ведення Державного реєстру виборців Соснівського району департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, що знаходяться за адресою: бул. Шевченка, 303, тел: (0472) 33-53-87, 33-53-88. З переліком відділів ведення Державного реєстру виборців у Черкаській області, Ви можете ознайомитися на офіційній сторінці Державного реєстру виборців за посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&prejim=3&pmn_id=105&fbclid=IwAR382Hd7odkbmjs8MmBXOEuPqqwzOmx1LsiB6vWufceDkXwbkKLtNq-rIws .
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Доброго дня! Звертаюся до Вас за порадою. Я - переселенець з нині окупованої території у Луганській області, хочу взяти участь у виборах Президента України, які відбудуться в неділю. Поясніть будь-ласка, чи маю я право брати участь у голосуванні і що для цього потрібно?
Микола Саєнко
Перш за все, хочу наголосити, що невід'ємним правом громадянина України є право вільно обирати владу. Проголосувати на виборах президента, звичайно, зможуть і внутрішньо переміщені особи.
Далі проінформую вас щодо того, як перевірити себе у списках виборців та порядку голосування.
Як перевірити себе у списках виборців?
Це можна зробити в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua або на виборчій дільниці з 23 березня 2019 року.
Як змінити місце голосування?
Для цього потрібно зробити 2 простих кроки:
1. До 25 березня включно необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.
2. Подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.
Які документи потрібні для зміни місця голосування?
- Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
- посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
- документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:
- довідка з місця навчання;
- посвідчення про відрядження;
- проїзні документи;
- договір оренди житла тощо.
Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій ОРДЛО та АР Крим, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!
Як дізнатись про зміну місця голосування?
Після задоволення заяви про зміну місця голосування виборцю видається відповідне посвідчення. Далі необхідно перевірити себе у списку на виборчій дільниці, яку визначено місцем голосування у посвідченні або в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua.
Що потрібно зробити у день виборів?
- Взяти один із документів:
- Паспорт громадянина України у вигляді книжечки або картки;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).
- Отримати виборчий бюлетень та поставити свій підпис про його отримання:
- у списку виборців;
- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.
- Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
- Опустити виборчий бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.
Що вважається порушенням під час проведення голосування?
- Видача виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
- демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
- наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
- винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
- фото -, відео зйомка заповнених виборчих бюлетенів;
- голосування більш ніж один раз;
- отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.
Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?
Відповідальність за скоєння злочину проти виборчих прав громадян встановлюється Кримінальним кодексом України. Залежно від ступеня тяжкості злочину передбачається: штраф від 1700 до 5100 грн, виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років. Пошкодження виборчих скриньок карається позбавленням волі від 5 до 7 років позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.
Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!
Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:
Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Для отримання більш детальної інформації щодо зміни місця голосування, Вам необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.
У місті Черкаси працює відділ ведення Державного реєстру виборців Придніпровського району департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, що знаходяться за адресою: бул. Шевченка, 303,тел: (0472) 35-24-19, 71-00-81 та відділ ведення Державного реєстру виборців Соснівського району департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, що знаходяться за адресою: бул. Шевченка, 303, тел: (0472) 33-53-87, 33-53-88.
З переліком відділів ведення Державного реєстру виборців у Черкаській області, Ви можете ознайомитися на офіційній сторінці Державного реєстру виборців за посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&pid100=71&prejim=3
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
100 млн грн аліментів на користь 16 тис дітей стягнуто державною виконавчою службою Черкаської області з початку 2018 року, що майже вдвічі більше, ніж торік.
Це стало можливим завдяки роботі законів #ЧужихДітейНеБуває, що передбачають цілий ряд санкцій для злісних неплатників аліментів: тимчасове позбавлення права виїзду за кордон, керування автомобілем, користування зброєю та полювання; штрафи та сплату виконавчого збору; позбавлення можливості займати високі державні посади тощо.
– Мін’юст знайшов реальні засоби впливу на тих батьків, які приховували офіційні доходи і роками не платили кошти на утримання власних дітей. Частина з них не лише погасила заборгованість, а й продовжує надалі регулярно платити аліменти, – зазначив начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк.
Привчити українців відповідати за утримання і розвиток своїх дітей – основна мета прийнятих законів. На Черкащині на сьогодні 6,2 тис осіб мають заборгованість з виплати аліментів за 4 місяці й більше. З них 4,5 тисячі заборгували більш ніж за рік і сплачуватимуть заборгованість з урахуванням штрафу та виконавчого збору.
Нагадаємо, неплатникам аліментів, які мають 1 рік заборгованості, нараховано штрафи в розмірі 20% від суми боргу, 2 роки – 30% та 50%, якщо заборгованість становить 3 і більше років.
Понад 90 млн грн аліментів на користь 16 тис дітей стягнуто виконавчою службою області з початку 2018 року. Майже половину цієї суми вдалося стягнути завдяки роботі законів #ЧужихДітейНеБуває, розроблених за безпосередньої ініціативи та участі Міністерства юстиції України.
Як повідомив начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк, сьогодні на Черкащині винесено близько 6 тисяч постанов про тимчасове позбавлення неплатників аліментів права виїзду за кордон, керування автомобілем, користування зброєю та полювання. Аліментники, які захотіли позбутися таких обмежень, погасили заборгованість. Завдяки цьому в 2018 році за 1588 виконавчими документами заборгованість було погашено повністю, ще 1200 документів відкликано стягувачами у зв’язку зі сплатою коштів.
Хто не зміг чи не захотів погасити борг, підпадають під жорсткіші санкції, передбачені новим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває. Зокрема, всім неплатникам, які мають заборгованість більше року, нараховано штрафи в розмірі 20% від суми за 1 рік заборгованості, 30% – за 2 роки та 50%, якщо заборгованість становить 3 і більше років.
Невиконання рішень суду та створення перешкод у побаченні з дитиною того з батьків, хто не проживає з нею, карається штрафом, накладенням тимчасового обмеження на керування автомобілем, на виїзд за кордон та навіть кримінальною відповідальністю.
Другим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває передбачено ряд нововведень щодо порядку виконання рішень про встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні.
– Державні виконавці контролюють виконання рішень судів про побачення з дитиною. Якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення, державний виконавець визначає їх, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження, інтереси дитини та виносить відповідну постанову, – розповідає начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк.
Якщо той з батьків, з яким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення про забезпечення права іншого з батьків на побачення з дитиною, державний виконавець виконує такі дії:
- накладає на боржника штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у разі повторного штрафу, сума подвоюється) з одночасним внесенням до Єдиного реєстру боржників;
- надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;
- звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві покидати територію України до суду;
- виносить постанову про заборону керувати автомобілем;
- вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені законом.
У разі виконання рішення батьком чи матір’ю, який проживає з дитиною, виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо ж у подальшому виникають перешкоди побаченням з дитиною іншого з батьків, той має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після цього державний виконавець повторно здійснює перераховані вище заходи.
Другим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває передбачено ряд змін щодо виїзду дітей за кордон. Пріоритет надається тому з батьків з ким проживає дитина, проте спрощено виїзд і сумлінним батькам, які проживають окремо.
– Раніше після розлучення батьки могли не давати дозволу дитині на виїзд за кордон, всіляко цьому перешкоджати і навіть шантажувати колишню другу половинку, змушуючи її, наприклад, забрати документи з виконавчої служби чи повідомити, що погашено борг з виплати аліментів. При цьому страждала дитина, яка не могла поїхати на відпочинок, навчання чи лікування, – пояснює начальник Головного територіального управління юстиції Олександр Свіренюк.
Нові зміни до законодавства унеможливлюють такі зловживання. Той із батьків, з яким проживає дитина, і який не створює перешкод у побаченні з дитиною для другого з батьків, може виїхати з малюком за межі України на строк до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.
Однак він зобов’язаний проінформувати про це другого з батьків, який своєчасно і в повному обсязі виконує свої батьківські обов’язки, рекомендованим листом.
Самостійно, без інформування, таке рішення може бути прийняте у разі:
- заборгованості зі сплати аліментів понад 4 місяці;
- заборгованості за 3 місяці для утримання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини і належно виконує батьківські обов’язки (в тому числі не має заборгованості з аліментів), рекомендованим листом звертається за наданням нотаріально засвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.
Якщо такий дозвіл не надано – у 10-денний строк батько- чи мати-прохач, який не має заборгованості з виплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання відповідного дозволу і отримати його за спрощеною процедурою
Раніше неповнолітній особі покинути Україну без згоди батька або матері на виїзд дитини за кордон можна було лише у випадках, якщо батько (або мати) є іноземцем або особою без громадянства, коли один з батьків є недієздатним, безвісно відсутнім, позбавлений батьківських прав, або ж за наявності довідки про смерть другого з батьків.
Для підтвердження всіх викладених вище підстав для виїзду дитини за кордон, потрібно мати при собі відповідні документи:
- довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів (видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем протягом трьох робочих днів та дійсна протягом одного місяця з дня її видачі (ч.13 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»);
- якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини;
- рішення суду про визначення місця проживання дитини або висновок органів опіки і піклування про підтвердження місця проживання дитини (потрібно пред'являти незалежно від термінів, на які дитина залишає територію України);
- документи, які підтверджують мету поїздки.
Павле Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки, зокрема:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
- встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
- звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків;
- звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.
Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за заявою:
< >одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;органу опіки та піклування;прокурора;самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто, не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров’я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
З метою вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав, Вам необхідно звернутися до служби у справах дітей районних державних адміністрацій чи міських рад за місцем проживання дитини.
Отримавши висновок служби у справах дітей, Вам потрібно обов’язково звернутися з позовною заявою до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).
Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).
Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.
Павле Дмитровичу! Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.
Тетяна Литвин
Хто має право на приватизацію?
Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Які об’єкти не підлягають приватизації?
1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.
Як можна приватизувати житло?
Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.
Куди звернутися для приватизації?
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Які потрібно зібрати документи?
- оформлена заява на приватизацію;
- копія документа, що посвідчує особу;
- технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
- довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
- копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
- документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
- копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
- заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.
Кому може бути відмовлено у приватизації?
Громадянам, які:
- проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;
- проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;
- мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
- потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;
- проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Чи можна оскаржити відмову?
Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
З метою отримання інформації щодо приватизації житла, Вам необхідно звернутися до відділів приватизації в районних державних адміністраціях та міських радах, державних підприємств, організацій, установ, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд за місцем знаходження житла. Також, з метою отримання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31), та/або Черкаського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (18007, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, телефон (0472) 33-32-28). Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.
Вітаю, пане Павле! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той як вип’є постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?
Олександра Коптунова
Перш за все, хочу порадити і Вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.
Наскільки ця проблема актуальна для України?
Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.
За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.
Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?
Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.
Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?
Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.
Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.
Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?
Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
- уповноважених підрозділів органів поліції за номером 102,
- загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
- служби у справах дітей за місцем свого проживання (Служба у справах дітей Черкаської обласної державної адміністрації знаходиться за адресою: бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18000, телефон 33 01 15, 54 32 61, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.),
- скористатися послугами адвокатів системи безоплатної правової допомоги за місцем проживання (контактна інформація про місцеві центри надання безоплатної вторинної допомоги у регіоні розміщена на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області: http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/mc. Даний центр знаходиться за адресою: бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18000, телефон (0472) 54 68 31, електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).
Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.
Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо Ви постраждали або стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, зверніться на Національну «горячу» лінію із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за номером 116 123 (цілодобово та безкоштовно в межах України).
Крім цього, на сайті Міністерства соціальної політики України msp.gov.ua в розділі «Громадянам»/»Запобігання та протидія домашньому насильству та жорсткому поводженню з дітьми»/ «Інші» /»Довідкові матеріали» є контакти центрів соціальних служб, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.
Також телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.
Павле Дмитровичу! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?
О. Іванко
Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
- наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
- позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
- перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
- підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?
З метою вирішення питання щодо виплати заборгованості по заробітній платі, Вам необхідно звернутися до Управління Держпраці у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 205. У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого загального суду за Вашим зареєстрованим місцем проживання чи перебування (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).
Павле Дмитровичу! Вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?
І. Степанюк
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
- до 2 років – 50 відсотків;
- від 2 до 6 років – 55 відсотків;
- від 6 до 10 років – 60 відсотків;
- понад 10 років – 70 відсотків.
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн.
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
- перші 90 календарних днів – 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
- у подальшому – 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).
Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби – 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) – не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?
З метою вирішення питання щодо отримання допомоги по безробіттю, Вам необхідно звернутися до Черкаського обласного центру зайнятості за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 56, тел. (0472) 63-94-44 (з переліком територіальних відділів Черкаського обласного центру зайнятості можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Державної служби зайнятості за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/map/cherkaskiy-oblasniy-centr-zaynyatosti).
Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?
Іван Луцюк
Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.
Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.
Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.
Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?
Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.
Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною другого з батьків?
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.
Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?
Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.
У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Що буде у разі невиконання судового рішення?
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?
Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
З метою вирішення питання щодо способів участі у вихованні дитини, Вам необхідно звернутися до служби у справах дітей районних державних адміністрацій чи міських рад за місцем проживання дитини.
У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого загального суду за зареєстрованим місце проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).
Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).
Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.
Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.
Микола Троць
Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?
Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.
Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.
За загальним правилом,частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.
Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.
Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?
Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.
Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.
Також, варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
Якщо виділ на користь дітей майна неможливий,вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Де можна отримати більш детальну інформацію?
Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.
Куди звертатися, щоб отримати консультацію?
З метою отримання інформації щодо досудового врегулювання питання розділу майна подружжя, Вам необхідно звернутися до державного або приватного нотаріуса (з переліком державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів Черкаської області можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у розділі «Нотаріат Черкащини» за посиланням: http://uprav.ck.minjust.gov.ua/?part=news23).
У разі виникнення спору рекомендуємо звернутися до місцевого суду (з переліком місцевих загальних судів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті «Судова влада України» за посиланням: http://court.gov.ua/vidxls).
Також, у Черкаській області функціонує мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для вирішення питання надання безоплатної правової допомоги, Ви маєте право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, телефон (0472) 54-68-31).
Додаткову інформацію про діяльність центрів з надання безоплатної вторинної допомоги у Черкаської області та їх місцезнаходження, Ви можете отримати на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області http://cherkasy.legalaid.gov.ua/ua/.