Шановні жителі Ватутінської міської територіальної громади!

Третій рік поспіль 29 серпня ми вшановуємо пам’ять  захисників України, які загинули захищаючи нашу державу, оскільки цього дня у 2014 році в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час збройного конфлікту на Донбасі.

Це скорботний день для кожного українця.  Плаче ненька Україна за своїми синами і дочками, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Вони віддали найдорожче – життя, щоб нинішні і прийдешні покоління жили в мирі і злагоді і не знали що таке воєнне лихоліття, щоб наша держава залишалась єдиною і непорушною від села  Соломоново на Закарпатті до села Рання Зоря на Луганщині, від села Грем`яч на Чернігівщині до мису Сарич в Севастополі.

Історія визвольної боротьби українського народу за свою незалежність є багатовіковою. В різні історичні періоди вороги намагались поневолити волелюбний народ та привласнити привабливі українські землі. Та український дух та козацька сила виявились сильнішими і Україна таки здобула довгоочікувану незалежність.

Проте ворог не дрімає і не полишає свої ганебні наміри. У 2014 році Росія тимчасово окупувала Крим та почала допомагати сепаратистам у Донецькій та Луганській областям. Це переросло в російсько-український воєнний конфлікт, що триває вже сьомий рік, і який забрав життя багатьох наших патріотів.

Серпень 2014 року увірвався у серця українців болем  Іловайської трагедії, яка стала трагічним та героїчним символом, але водночас і прикладом нездоланності воїнського духу. В Іловайському котлі українські воїни опинилися сам на сам із підступним та нещадним ворогом. Саме там знову проявився генетичний код української нації. Під пекучим сонцем, з Україною в серці, згадавши звитягу пращурів, українці з гаслом «Свобода або смерть!» билися до останнього, гинули, але перемагали ворога своєю стійкістю і непохитністю, навіть тоді, коли потрапляли в полон.       

Граючи роль миротворця, очільник Російської Федерації, 27 серпня 2014 року пообіцяв відкрити для українських підрозділів гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті. За офіційними даними, під час Іловайської операції (7-29 серпня 2014 року) 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 потрапили в полон.

Така сумна статистика наслідків Іловайського котла. За цими цифрами насправді криються сотні зламаних людських доль: батьки втратили дітей, дружини – чоловіків, діти – батьків. Але завдяки їхній мужності та самовідданості, сьогодні ми спокійно живемо у своїх домівках, будуємо плани на майбутнє та працюємо під мирним небом.

Жертв Іловайської трагедії могло бути набагато більше, якби не рятівні соняшникові поля, які стали прихистком нашим бійцям від ворожих куль. Тому і обрано символом цього дня Соняшник.

Тож віддамо данину пам’яті та поваги всім українцям, які любов до Батьківщини поставили вище за власну долю. Молитвою, добрим словом, згадаємо Героїв, які віддали життя за нову, відроджену Україну, за її незалежність, свободу і територіальну цілісність. Серед них і наших земляків Євгена Іванченка, Богдана Мороза, Ольгу Зеленюк-Юріну, Віталія Вдовиченка, Юрія Шпильового, Олега Меретукова, Олександра Брусліновського, Віталія Грицаєнка.

Пам’ять про них – вічна, вона буде жити в наших серцях.

Слава Героям! Слава Україні!

Міський голова Олександр Заборовець